вівторок, 12 січня 2016 18:43

"Серби орієнтовані на РФ, а Москві зараз не до балканських друзів", - як живуть екс-республіки Югославії після війни

Після розпаду Югославії на початку 90-х років до початку 2000-х між її колишніми республіками точилися війни. У наслідок однієї з них у 1994 році утворилася Федерація Боснії і Герцеговини.

Про досвід співжиття в одній державі людей, які воювали по різні боки барикад, в інтерв'ю Gazeta.ua розповів учасник АТО на Донбасі, кандидат юридичних наук Олександр Євсєєв (у грудні 2015-го стажувався в Боснії і Герцеговині за програмою Агентства США з міжнародного розвитку "Механізми перехідного правосуддя на постконфліктних територіях").

Як живе Боснія і Герцеговина після війни?

- Федерація включає в себе власне Боснію, Герцеговину та республіку Сербську. У першій живуть переважно боснійці, у другій — хорвати, в останній — серби. Є ще округ Брчко зі змішаним населенням.

Боснієць ходить тільки в боснійську школу, хорват - у хорватську. Боснієць вступає у Сараєвський університет, а серб - у Белградський.

Автор: Віктор Фоменко
  Олександр Євсєєв
Олександр Євсєєв

Раніше всі жили впереміш і один одного ненавиділи. Тепер - у кожного народу своя територія. Країна розділена на кантони (Федерація складається з 10 кантонів — ред.). Між республіками немає блокпостів чи прикордонників, тільки адміністративні кордони. Уряд та президентура - колективні органи, складаються з представників усіх національностей. Все ж сутички на національному ґрунті трапляються.

Багато людей ностальгують за життям в соціалістичній Югославії. Говорять навіть про психологічний феномен - югоностальгія.

Є якісь серйозні внутрішні проблеми?

- У лютому 2014-го в Сараєво був свій Майдан. Його розігнала поліція. Політичних гасел не висували, вимагали підвищення зарплат. Діалог між владою та опозицією налагодили за посередництва ООН. Домовилися про збільшення фінансування освіти та соціальних послуг.

В країні постійно присутні іноземні спостерігачі та збройні сили, зокрема, військовослужбовці ЄС. На випадок нової ескалації конфлікту.

Про самостійність боснійської влади можна говорити з великим застереженням. Найбільше посольство США - розміром зі стадіон - знаходиться не в Канаді чи Мексиці, а в Сараєво. Донедавна правосуддя здійснювалося трійкою суддів, двоє з яких були іноземці, як правило, американці, і один - боснієць. Останні роки - два боснійці, один іноземець.

Деякі експерти проводять паралелі між подіями в Югославії та війною в Україні.

- Це некоректно. Якщо проводити паралелі, то не з Україною, а з СРСР. Югославія була таким же штучним утворенням.

Відмінність також стосується етнічних чисток. Україна уникла цього.

Під час югославського конфлікту бої вели три армії - сербська, хорватська і боснійська. Головний удар був спрямований не на живу силу противника, як у нас, а проти мирного населення. Серби займалися геноцидом хорватів і боснійців, боснійці - хорватів і сербів.

Збройні сили Сербії, Югославська народна армія, прийшли в Сараєво і закріпилися на панівних висотах. Снайпери бачили місто, як на долоні. Протягом 44 місяців найтривалішої в історії сучасної Європи облоги вони розстрілювали мирне населення.

Югославія мала дуже змішаний національний і релігійний склад (католики-хорвати, мусульмани-боснійці і православні-серби). Щоб залишити за собою території після розпаду держави, всі сторони конфлікту вдалися до чисток.

Є спроби примирити колишніх учасників конфлікту?

- Людей не мирять, а розводять по своїх національних квартирах. Всі неурядові організації у Боснії закликають до примирення з минулим. Займаються ідентифікацією останків, відшкодуванням збитків за згорілі будинки, меморіалізацією місць масової загибелі цивільного населення.

На побутовому ж рівні серби клянуть боснійців, а босняки - сербів. І паралельно створюють книги пам'яті з іменами загиблих з обох сторін.

Наскільки ефективною виявилася міжнародна допомога?

- Інфраструктуру, особливо в Сараєво, відновлювали переважно за рахунок західних партнерів. Виділяли кошти в десятки разів більші, ніж зараз Україні.

Населення працює переважно на підприємствах зарубіжних фірм. В Сараєво діє величезний завод Кока-кола, завод фірми Гореньє.

У Боснії і Герцеговини живе не сорок мільйонів, як у нас, а два з половиною. За таких умов простіше відірвати людей від військового промислу. Порівняно з Україною зарплати високі: шкільний вчитель в Сараєво заробляє 500 євро. Але ж і ціни там європейські. Найуспішніший приклад колишньої Югославії — Словенія. Відокремилася першою в 1991 році. Межує з Австрією. Словенці завжди відчували вплив її правової системи та економіки, їздили туди на роботу.

Більш- менш впевнено почуває себе Чорногорія: бойових дій тут не було. Це улюблене місце для туристів. Хорватія і Македонія на третьому місці з економічного розвитку. Список замикають Боснія та Сербія - головні учасники югославської війни. Перша почувається досить упевнено через допомогу Заходу.

Сербія – найменш стабільна, постійно має економічні та соціальні труднощі. Серби орієнтовані на Росію, а Москві зараз не до балканських друзів.

В республіці Сербській - плакати з портретом Путіна. РФ спонсує одну з провідних тут партій - "Східну альтернативу".

Чому можна повчитися у боснійців?

- Вони провели ефективну люстрацію. Щоправда, з допомогою ООН. Почали з поліцейського апарата. Позбулися найбільш одіозних поплічників боснійського режиму: хтось у відставці, дехто постав перед міжнародним трибуналом.

У нас Конституційному суду давно не довіряють. У Боснії та Герцеговині такої проблеми не існує: трьох з дев'яти його членів призначає голова Європейського Суду з прав людини після консультацій з Президентурою. При цьому іноземні служителі Феміди не повинні бути громадянами країни або сусідніх держав. Такий суд не звинуватиш в політичній заангажованності.

Як вирішували питання з невизнаними республіками?

- Як тільки Хорватія трохи зміцніла, вона здійснила бліцкриг і за кілька днів знищила Сербську Країну (невизнана сербська республіка в Хорватії, існувала з 1991 по 1994 рік).

З іншого боку, колись невизнана республіка Сербська досі існує в складі Боснії і Герцеговини. Найбільш одіозних її лідерів видали Гаазі. Останні два, Радко Младіч та Радован Караджич, мають постати в наступному році перед трибуналом по колишній Югославії, після чого він офіційно припинить існування.

Зараз ви читаєте новину «"Серби орієнтовані на РФ, а Москві зараз не до балканських друзів", - як живуть екс-республіки Югославії після війни». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

4

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 79692
Голосування Підтримуєте введення біометричного контролю на кордоні з РФ?
  • Підтримую. Тепер потрібно заборонити українцям їздити в Росію
  • Ні, нічого не дасть крім черг на кордоні
  • Потрібно вводити візовий режим
  • Краще заборонити росіянам в'їзд в Україну
  • Це нічого не дасть. Злочинці з РФ все рівно знаходитимуть способи потрапити в Україну
  • Досить повністю припинити транспортне сполучення з РФ
  • Сумнівне рішення. Такий контроль ще більше провокуватиме Росію. Можливе загострення на Сході
Переглянути