Рибна галузь України - це золоті гори під ногами, а держава цього не бачить

В Україні від початку жовтня в десятки разів підняли такси відшкодування збитків за незаконний вилов риби. Тепер порушникам правил доведеться платити від 1,5 тис. грн компенсації за кожен хвіст залежно від видів риб в улові.

До цієї суми додадуть і штрафи, які невдовзі теж планують збільшити, розповів Gazeta.ua керівник ВГО "Громада Рибалок України" Андрій Неліпа.

"Такси - це розмір сплати в якості компенсації збитків, нанесених рибному господарству. Їх нараховують за кожен хвіст, виловлений понад норму або у незаконний спосіб. Разом із ними з порушників стягнуть штрафи. Їх невдовзі теж планують суттєво збільшити. Це дієвий спосіб в боротьбі з браконьєрством. Пристойні суми вже битимуть по гаманцях навіть тих порушників, які гарно заробляють на збуті риби. Це зменшує апетити порушників, додасть коштів на розвиток галузі й мотивуватиме природоохоронні органи працювати. Рибалки, які не порушують правила і норми, ловлять для себе, ніяк не постраждають. Дозволеної безоплатної добової норми вилову риби з припустимим приловом для особистих потреб буде достатньо. Зараз це до трьох кілограмів. Згодом можуть збільшити до п'яти", - говорить Неліпа.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Браконьєри виловили червонокнижної риби на 115 тис. гривень

В той же час підвищення такс і штрафів можуть спричинити посилення корупційних ризиків.

"У нас сьогодні недосконала система державного екологічного контролю. Але не можливо систему одразу видобувати так, аби вона працювала від самого початку. Це не єдиний інструмент, на який покладається небайдужа громадськість. Наразі стоїть питання про ґрунтовну реформу державного екологічного контролю, зокрема шляхом ліквідації старих контролюючих органів, які втратили довіру і неефективні, та створення нового єдиного природоохоронного органу. В рибній галузі вже давно навмисно вибудована спотворена модель управління та взаємовідносин. Самі проміж себе щось визначали, дозволяли, себе ж і контролювали. Внутрішнє виробництво не підтримується. Надмірне регулювання і складність ведення бізнесу відлякує інвесторів. Підприємці, які використовують водойми для вирощування та вилову водних біоресурсів, по суті є заручниками такого штучного безладу, зараз вони в напівзаконному статусі. Частина з них, прикриваючись дозволами, квотами і режимами, займаються прихованим браконьєрством. А держава та місцеві громади, чиї водні об'єкти та біоресурси використовують, нічого з цього не отримують, навпаки - щорічні мільярдні збитки. Напрямки, які могли б стати гідною альтернативою, не розвиваються. Фактично - це розкрадання і комусь воно вигідне".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Працівник заповідника дозволяв браконьєрам за гроші ловити рибу

Загалом рибна галузь має потужний потенціал, може приносити Україні величезні гроші, але саме через недосконалість її функціонування, неефективне управління, масове браконьєрство та тіньову роботу і відсутність інновацій сходить нанівець. Влада може все виправити, але мало цікавиться розвитком рибного господарства, вважає Неліпа.

"Держава має побачити сенс і в рекреаційному рибальстві. У США, де 11 мільйонів рибалок, це ціла індустрія, яка дуже популярна як бізнес у сфері дозвілля і розваг та спосіб відпочинку, спорту і туризму. Тисячі спільнот, клубів, баз, човнів, сервісів, закладів торгівлі. І вона приносить країні втричі більше коштів, ніж кіноіндустрія. Це дохід 63 мільярдів доларів щорічно і 35 тисяч підприємств з 440 тисячами робочих місць. Це офіційні дані, які ми брали в американських організаціях, що регулюють там цю сферу. Чим Україна гірше? Мільйони українців захоплені риболовлею. З нашим водним фондом і традиціями, можемо повторити досвід Штатів. Це нові інвестори, робочі місця, податки і ще багато плюсів для держави, які нікого не цікавлять. У нас фактично золоті гори під ногами, але цього не бачать. Натомість є купа занедбаних річок, у яких майже не лишилося риби. Держава грошей з її вилову практично не отримує, а хтось набиває кишені. Маємо великі можливості у цій галузі, але настільки нераціонально їх використовуємо, що імпортуємо рибу із-за кордону. Хоча могли б самі годувати нею інших та заробляти мільярди, навіть не знищуючи свої водні біоресурси, а збільшуючи їх".

×