Розповіли, у яких сферах українська наука може здійснити прорив

Українська наука поступово інтегрується у європейський простір.

Про це в інтерв'ю журналу "Країна" сказав фізик Максим Стріха.

"Досвід участі українських вчених у "Горизонті-2020" (найбільша рамкова програма ЄС із фінансування науки та інновацій із загальним бюджетом близько 80 млрд євро, розрахована на 2014 - 2020 роки. – Gazeta.ua) виявився позитивним. Українська наука на певних ділянках бере активну участь в європейських проєктах. Це і високі теоретичні дисципліни, і прикладні речі. У галузі природничих та технічних наук наші вчені мають великий багаж співпраці. Але через брак сучасного обладнання здебільшого можемо виконувати тільки підпорядковану роль.

Проривом був би доступ України до структурних фондів ЄС у сфері науки. Це кардинально змінило ситуацію в Польщі та країнах Балтії. Найближчим часом маємо обрати напрямки, які мають стати проривними", - вважає експерт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Без цього втрати були ж значно більші" - як війна дала поштовх українській науці

Проте, за його словами, не варто розвивати тільки певні сфери. Підтримувати треба всю науку, але визначаючи пріоритети.

"У НАН близько 120 інститутів. Дві третини з них мають лишитися. Але не всі ввійдуть у передовий напрям. Визнаний у світі потенціал має Інститут електрозварювання. Тішуся нашими фізиками, які хоч і не мають Нобелівської премії, але є майже в кожній команді лауреатів останніх 10 років. Маємо сильних матеріалознавців, декілька першорядних установ біологічного профілю. На жаль, тут особливо згубний брак сучасного устаткування, бо наука про живе в світі розвивається найдинамічніше.

Та час дешевої науки, коли експеримент світового рівня можна було провести мотком дроту й котушкою, минув безповоротно. Сьогодні наука дорога. Рівень фінансування українських учених не дозволяє їм претендувати на надто високі досягнення", - додає Максим Стріха.

Повне інтерв'ю з Максимом Стріхою читайте у журналі "Країна" від 22 жовтня.

×