"Ракетні атаки триватимуть довго" – як українська ППО стала потужною та що у росіян ще на озброєнні

4

Фото: DEFENCE UA

Після атаки у ніч проти 16 травня на озброєнні армії РФ залишилося менше 80 гіперзвукових ракет "Кинджал". Про це повідомив міністр оборони Олексій Резніков. Першу ракету "Кинжал" знищила українська Протиповітряна оборона 4 травня. Ще 6 ракет – у ніч проти 16 травня. За допомогою новітньої техніки та швидкого навчання українських військових успіхи ППО значно покращилися. Однак небезпека російських ракет досі залишається. Чим закидають українські землі росіяни та що допомагає нам боротися з їх ракетами – у матеріалі Gazeta.ua.

Чим небезпечні "Кинджали" та інші російські ракети

Під час нічної атаки 4 травня у небі Київщини вперше сили ППО збили ракету "Кинджал". Ракету Х-47 випустив МіГ-31К з території Росії.

"Вітаю український народ з історичною подією! Так, ми збили "не имеющий аналогов" Кинджал!", – повідомив командувач Повітряних сил ЗСУ генерал-лейтенант Микола Олещук. Згодом під час нічної атаки на Київ 16 травня силам ППО вдалось знищити вже всі шість ракет "Кинджал".

"Кинджал" є модифікацією балістичної ракети системи "Іскандер". Вони з'явилися на озброєнні армії РФ у 2017 році. Ці ракети здатні летіти з гіперзвуковою швидкістю, яка у 10 разів вища за швидкість звуку, і можуть маневрувати в польоті. Вони значно швидші, ніж "Калібри" та "Іскандери". Дальність польоту ракети сягає 2 тис км, а у випадку запуску з літака — 3 тис. Такі ракети здатні вражати рухомі й нерухомі об'єкти. Бойова частина "Кинджала" рівна 500 кг тротилу. Системам ППО складно збити ракету, бо вона після запуску підіймається вгору на 20 км, а потім падає на ціль.

Крім "Кинджалів" росіяни мають великий запас ракет та техніки. Небезпека, попри, успіхи ППО залишається. Ракети 9М723 для оперативно-тактичного комплексу "Іскандер-М" є одними з найбільш технологічних в армії РФ. Вони вміють маневрувати, обладнанні технологіями непомітності та рухаються по балістичній траєкторії, що робить їх складною ціллю для ППО.

Крилаті ракети "Х-101" запускають із стратегічних бомбардувальників Ту-95 і Ту-160, вони можуть летіти на відстань 2500-2800 км. Українські сили ППО здатні їх збивати. Ці ракети використовували для обстрілів енергетичної інфраструктури 11 вересня. Тоді удари по Харківській ТЕЦ-5 призвели до відключення світла в багатьох регіонах.

Ракети сімейства "Калібр" були розроблені в радянські часи. Їх запускають з моря та повітря на відстань до 2 500 км. Це оновлена радянська розробка ракети 3М10, яка своєю чергою була калькою з американської крилатої ракети Tomahawk.

Впродовж повномасштабної війни росіяни вичерпали значний запас ракет. Однак здатні виготовляти певну кількість ракет на місяць – Росії вдалося налагодити виробництво. Змогли різноманітними підпільними шляхами знаходити деталі попри санкції. Агресор імпортує електроніку американського та європейського виробництва через треті країни. Заступник начальника ГУР Міноборони Вадим Скібіцький наголосив, що уламки застосованих росіянами ракет вказують – це боєприпаси, виготовлені в першому кварталі 2023 року.

"Зараз росіяни в змозі виготовляти близько 25 "Калібрів" на місяць, Х-101 – 35 одиниць, "Кинжалів" – дві одиниці в місяць, балістичних ракет до "Іскандер-М" – п'ять одиниць", – сказав Скібіцький.

 

Одне із головних завдань росіян – відтягнути наші сили ППО від лінії зіткнення, щоб там вільніше себе почувала їхня авіація, пояснив Костянтин Криволап, авіаційний експерт. Він додав, що цього вони і домагаються, обстрілюючи, наприклад, Київ.

"Я перебирав російський арсенал ракетного озброєння. І не знайшов у цьому переліку щось такого, що могло б стати серйозним аргументом проти Patriot. Хоче це сама по собі досить стара система. Росіяни ж розуміють, що нам приходять різні засоби протиповітряної оборони, наша ППО тільки посилюються. Крім того, приходять Storm Shadow, що становить для росіян черговий виклик. Що вони можуть зробити, що можуть протиставити? Не зміг знайти відповіді", – зазначив Криволап.

Новітні західні ППО, які стоять на обороні України

Українська ППО раніше не була озброєна найсучаснішою зброєю. Найпотужнішими були ракетні комплекси С-300ПС та С-300ПТ середнього радіуса дії, які будувалися ще у 1980-х роках. Крім них, на озброєнні були середні Бук-М1, ближні Тор-М, С-125 та різні переносні та артилерійські системи ППО для поля бою. Однак поступово за допомогою західної техніки в Україні збудували ешелоновану протиповітряну оборону. Це означає, що усі ці комплекси є частиною загального контуру з радарами, командними та інформаційними центрами.

Таку ешелоновану систему важко подолати, оскільки зенітні системи різної дальності прикривають одна одну та діють проти цілей на різних висотах. Інформація надходить з різних радарів, обробляється й потрапляє до командних центрів, де ухвалюють рішення про знищення.

Після повномасштабного вторгнення Росії у лютому та березні подолати навалу, зокрема на Київщині та Чернігівщині змогли протитанкові комплекси, які надавав Захід. США надали понад 1400 ПЗРК Stinger, більш як 6500 протитанкових комплексів Javelin та понад 20 тис. одиниць іншої протитанкової зброї. Тільки з США в Україну передали 126 гаубиць М777 та понад чверть мільйона снарядів до них. Згодом звільненню Харківщини та Херсонщини передувало надефективне застосування реактивних систем залпового вогню HIMARS, M270 MLRS. Це довело, що якість артилерії завжди переважає кількість.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Це гра. Інакше б Пригожина давно ліквідували" – ексрозвідник про ситуацію в армії Росії

За рахунок артилерійських систем як 155-мм самохідних гаубиць "Цезар", "Краб", причіпних 155-мм гаубиць М777, FH-70, 105-мм гаубиць L119 значно підвищилися вогневі можливості наших підрозділів та збільшилася дальність ураження ворожих цілей, розповів командувач Об'єднаних сил Збройних сил України, генерал-лейтенант Сергій Наєв. Використання високоточних боєприпасів і точність стрільби дає змогу під час бою використовувати іноземні гармати та гаубиці на великій відстані від переднього краю. Що допомагає ефективніше зберігати техніку від ворожих снарядів.

Вже сьогодні вдосконалювати протиповітряну оборону допомагають ЗРК Stormer, DM Stinger, ЗАК Gepard, ПЗРК – Stinger, Piorun, Starstreak, RBS-70, РЛС – AN/TPQ-64. 11 травня Британія підтвердила передачу Storm Shadow для України. Незабаром після цього прогриміли вибухи на базах росіян у Луганську. Британія підтвердила, що українська армія вже використовує далекобійні крилаті ракети. Однак подробиць – де саме не надають.

"Це не дає можливості противнику застосовувати авіацію з усім спектром засобів авіаційного ураження", – відзначив Наєв.

Що може Patriot

Багато експертів та можновладців декілька місяців до цього наголошували, що саме ця установка потрібна в Україні. США передали Україні зенітно-ракетні установки ППО Patriot навесні цього року. 19 квітня 2023 року міністр оборони Олексій Резніков повідомив, що Patriot вже в Україні. Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат сказав, що модифікація Patriot PAC-3 може збивати балістичні цілі на відстані 40 км.

Раніше Україна не мала зброї, щоб вражати такі цілі. Patriot — це перший комплекс, який може збивати такі балістичні ракети, як "Іскандер-М". Саме ця система допомогла нашим військовим збити ракету "Кинджал", якою так хизувалися росіяни.

 

Patriot складається з ракети повітряного перехоплення та високопродуктивної радарної системи. Максимальна дальність перехоплення цілі – 80 км, мінімальна дальність перехоплення цілі – 3 км. Максимальна висота перехоплення цілі – 24 км, а мінімальна – 0,06 км. Максимальна швидкість цілі становить 1600 м/с, висота ураження балістичних цілей – до 15 км. Кількість цілей, які можуть обстрілюватися одночасно – 8 (у секторі 90°). Наразі такий ЗРК є на озброєнні США, Польщі, Румунії, Німеччини, Нідерландів, Греції та ще десятьох країн світу.

Росія використовує С-300 та С-400 для терору прифронтових міст

С-300 не є новітньою зброєю. Її виробництво почалося ще у 1975 році в СРСР. Перші серійні випуски стартували уже у 1979 році. На базі С-300 створили новітній ЗРК С-400 (експортна версія має назву "Тріумф").

Росіяни використовують ракети С-300 та С-400 в Україні від початку вторгнення. Росія повсякчас уражає цими ракетами Харків, Миколаїв, Запоріжжя, Херсон. Під ударами цих ракет також Донеччина – Костянтинівка, Слов'янськ, Краматорськ. Зараз сильно страждає Бахмут – окупанти продовжують руйнувати залишки міста.

 

Керовані ракети ЗРК С-300 призначені для протиповітряної оборони. Однак росіяни активно використовують їх для наземних цілей. Для ЗРК С-300 ПС (ПТ) дійсно передбачена можливість обстрілу наземних нерухомих цілей. Проте цей режим є нетиповим. Для гарантованого враження цілі необхідно, щоб ракета підривалася якомога ближче до неї. Зниження висоти підриву своєю чергою призводить до зниження дальності застосування ЗРК.

Враховуючи доволі потужну бойову частину, така ракета може бути ефективною проти нерухомих наземних цілей, наприклад, незахищених складів БК, особового складу на відкритій місцевості, автомобільної техніки на відкритій місцевості, катерів та десантних кораблів під час висадки морського десанту. А у випадку Росії – часто й проти цивільної інфраструктури. РФ використовує С-300 як зброю терору.

Обстріл із С-300 та С-400 по наземним цілям може вестися по балістичній траєкторії. Ракета на великій відстані піднімається високо угору і потім по дузі з ще більшою швидкістю падає униз. У результаті від пострілу до ураження проходить лише кілька хвилин. Для знищення ракет, які летять по балістичній траєкторії, необхідні спеціалізовані комплекси протиракетної оборони. Наприклад, американські ЗРК Patriot чи французько-італійські SAMP-T.

"Ми навчилися застосовувати західну техніку так, як ніхто до нас не робив"

Іван Киричевський, військовий експерт:

"Ефективне застосування західної техніки нашими силами полягає в тому, що ми навчилися її застосовувати так, як ніхто до нас не робив. Маємо непересічний бойовий досвід. Але ми готувалися. Вчитися збивати крилаті ракети наші зенітики почали ще під час навчань у 2021-му році. За допомогою комплексів "Бук" тренувалися збивати імітатори крилатих ракет. Безпосередньо дані як боротися з ракетами Х-55, Х-101, "Калібр" наші військові льотчики отримали або за декілька днів до повномасштабного вторгнення, або у перші дні. 15 місяців повномасштабної та ще рік до неї, коли наші військові вчилися, дає свої результати.

Звісно, західні зенітно-ракетні комплекси мають вищу ефективність, ніж радянські зразки, і це має значення. Особливо у плані продуктивності. Але до 2022-го року було небагато прикладів, коли хтось намагався збивати крилаті ракети. Це були локальні конфлікти, в результаті яких пояснили, якщо вдається збивати 10-15 відсотків крилатих ракет, то це вже добре. А наш приклад показує, що завдяки західній техніці та радянській, яку вдалося зберегти, маємо кращі результати.

Техніка сама по собі нічого не прискорить. Питання, наскільки в особового складу відбувається ефективне навчання. Тому що освоювати західну техніку йдуть не нульові бійці, а ті, хто має досвід. Беруть досвідчені екіпажі, які знають добре роботу радянської техніки. І за рахунок вже набутих навичок люди швидше розбиралися в роботі західних ЗРК. Сама по собі техніка не працює. І ми бачимо, як на це спіймалися росіяни. Вони вважали, що варто лише створити хорошу техніку з гарними характеристиками. Але не продумувати формат її застосування. Це не допомогло. Головну роль грають люди. А характеристики техніки без вміння людини можуть нівелюватися.

Щодо прифронтових міст, які страждають від російських С-300 та С-400, на жаль, окупанти знайшли таку ракету, яку можна застосовувати масовано і для прикриття від якої не вистачає засобів. Вони тренувалися стріляти по наземних цілях ще за війни в Афганістані – з комплексу "Луна-М". Ніша такої некерованої ракети, яку треба метати буквально кудись незрозуміло куди, лишилася. Тому вони адаптували С-300 для стрільби по наземним цілям. Проблема в тому, що результативних засобів протидії цьому може не бути, навіть якщо взяти весь запас техніки наших союзників. Тому що ніхто не міг здогадатися, що Росія піде на таке варварство як стріляти зенітними ракетами по наземним цілям. І єдиним порятунком тут, найімовірніше, стане фізичне просування фронту".

Дмитро Снєгирьов, військовий експерт:

"З початку травня російські окупанти суттєво змінили характер і підхід до ракетних атак української столиці. Зараз вони комплексно підходять до питання ураження визначених для себе цілей. Наразі атаки спрямовані на те, щоб максимально знищити українську систему ППО, яка прикриває Київ. Не варто відкидати і можливість завдання ударів по так званих "центрах прийняття рішень". Варто зауважити, що російські окупанти ще тривалий час будуть у змозі використовувати проти України високоточні ракети Х-47 "Кинджал". При цьому ворог застосовуватиме їх у комплексі разом з іншими видами ракетного озброєння і БПЛА. Ракетні атаки триватимуть довго.

Якщо йдеться про прифронтові міста, то там росіяни використовують С-300, яких у них ще досить багато. Скільки триватиме атака "Кинджалами", то, якщо брати до уваги, що їх у них декілька десятків, а випущено максимум два десятки, то теж тривалий час. Далеко не факт, що ворог використовуватиме "Кинджали" в кількості по шість одиниць за раз.

Поодинокі пуски під час комплексного удару, так званої "зіркової" атаки, з використанням різноманітних видів високоточної зброї — "Кинджалів", "Калібрів", "Іскандерів" та інших, — можуть цю практику в подальшому продовжувати. Тому заспокоюватися і казати, що в них вже немає можливості — відверта маячня. Можливості є. Явна вразливість балістичних ракет "Кинджал", ймовірно, стала несподіванкою і викликала сум'яття в Росії. Раніше президент РФ Володимир Путін зараховував цю систему до "непереможних".

×