Путін у горах цілував коней та нюхав травичку (ФОТО)

За вісім років президентства Володимир Путін жодного разу не відпочивав за кордоном. І взагалі у відпустку надовго не йшов. Навіть коли він приїжджав влітку (частіше в оксамитовий сезон) в Сочі, щодня у нього там була робота - зустрічі з чиновниками, наради, переговори із зарубіжними колегами. Напевно, ставши прем"єром, Путін міг би дозволити собі нормальну, хоча б двотижневу відпустку (в усякому разі, всі його попередники офіційно відбували у відпустки щороку). Але й у Путіна-прем"єра життя без відпусток. А якщо все ж таки вдається вирвати декілька днів "відгулу" з напруженого робочого графіка, то він вважає за краще провести їх в різних куточках Росії.
Минулого літа він злітав на річку Хемчик в Тиві - і був приголомшений розкішною первозданною красою цих місць. Відтоді йому знову хотілося повернутися в цей край. І ось нещодавно вдалося: він провів декілька днів в горах Тиви в наметі, в польових умовах. Вогнище, юшка, алюмінієві кухлі та миски. Справжній чоловічий відпочинок.Провідником в цих місцях став для прем"єра уродженець Тиви, глава МНС Сергій Шойгу. Зі столиці Тиви Кизила до цих диких місць - 40 хвилин на гелікоптері. Вдень тут ще тепло, а вночі температура наближається до нуля. Підлога намету в таких умовах, як розумієте, - не тепла галька Сочі. Але Путін абсолютно невибагливий. Навіть у спальний мішок кутатися не став. Обійшовся ковдрою.

А вранці - сплав річкою. У надувному моторному човні. Путін сплавлявся в одному човні з Шойгу, в першому. Решта учасників сплаву йшла за ними.

Річка Хемчик норовиста, з крутими порогами. І дуже холодна. Шойгу, до речі, здивував всіх, коли спокійно, як в тепле море, зайшов в річку і поплив. Ну так місцевий же.

А ще Путін з десяток кілометрів ходив горами, по майже сторчових скелях - пішки, в армійських черевиках, з ножем на ремені (до речі, ніж - подарунок когось з друзів). У швидкому темпі, та ще підганяв своїх тренованих супроводжуючих: "Чого відстаєте, давайте, давайте". А сам зупинявся не дух перевести (немає у нього задишки навіть під час сходження на круту гору), а помилуватися горами: вони немов хвилями, затягненими прозоро-синім туманом, розходяться від Хемчика. Крута, навіжена річка здається серед велетнів брехливо слухняним струмочком. А ще Путін бродив біля річки і катався уздовж берега на коні.

До Путіна на вогник на Хемчик приїжджали його хороші знайомі - майстри тивінського горлового співу.

Декілька днів в оточенні чарівної природи, на гелікоптер, літак і - знову до справ. У гелікоптері Путін не відриваючись дивився на розкішні краєвиди. Ніби запам"ятовував, аби згадувати в Москві й обов"язково повернутися коли-небудь.

За матеріалами КП