Шлях України в Євросоюз і гра Орбана

Європейська рада вирішила розпочати переговори про вступ України в ЄС. Про це рішення ввечері 14 грудня повідомив голова Євроради Шарль Мішель. Таке ж рішення Європейська рада ухвалила щодо Молдови, а Грузії дали статус кандидата на вступ в ЄС. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який ще вдень запевняв, що накладе вето на рішення про початок переговорів про вступ України, не брав участі у голосуванні. Він покинув залу, коли лідери Євросоюзу приймали рішення. Водночас погодився з тим, що інші проголосують за його відсутності. Проте Орбан таки наклав вето на допомогу Києву на €50 млрд євро на 2024-2027 роки. Наступне голосування щодо цих грошей очікується в січні. У країн ЄС є способи обійти угорське вето.

Театральна п'єса імені Орбана

Радник угорського прем'єра Балаш Орбан пояснив, чому його шеф не наклав вето на переговори про вступ України.

"Будапешт попри рішення саміту досі не вважає Україну готовою до переговорів з ЄС і виступає проти початку переговорів. Однак 26 держав-членів Євросоюзу дотримуються протилежної думки. Після тривалих переговорів Угорщина вирішила вийти з зали засідань і утриматися від голосування – не для того, щоб перешкодити результату, а щоб уникнути співпраці у прийнятті помилкового, на нашу думку, рішення. Протягом наступних років буде потрібно щонайменше ще 70 одностайних рішень для схвалення вступу України", – підсумував Балаш Орбан, не уточнивши, чому в цих випадках Угорщина так само не може утриматись і розблокувати ухвалення рішень.

 

Лідери ЄС зірвали тижні різких погроз Орбана накласти вето на всі рішення, пов'язані з Україною, в рамках Євросоюзу в перший день саміту Європейської ради. Однак у несподіваний, попередньо узгоджений крок, канцлер Німеччини Олаф Шольц запропонував Орбану залишити зал засідань під час голосування, щоб лідери могли технічно прийняти одноголосне рішення за його відсутності, пише Politico.

Напередодні саміту деякі високопосадовці та дипломати ЄС були упевнені, що в підбурливих позиціях Орбана щодо України є елемент театру.

"Така маленька країна, як Угорщина, політично не могла зробити багато, щоб справді протистояти такому важливому рішенню", - сказав один дипломат ЄС.

Протягом багатьох років ЄС боровся з тим, як впоратися з конфліктом уряду Орбана з європейськими інституціями і його зусиллями згорнути верховенство права та свободу ЗМІ в Угорщині.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Україні пропонують ізраїльський аналог гарантій безпеки"- Павло Клімкін

Хоча лідери ЄС подолали початкову перешкоду на шляху України до членства, Орбан може ще багато разів блокувати вступ Києва. Угорщина все ще може накласти вето на багато голосувань, які залишилися, і які вимагають одностайності.

"Це буде чиста агонія і, ймовірно, Угорщина ще повернеться, щоб вкусити нас. Але принаймні ми поки що пройшли через цей крок", – сказав один із чиновників ЄС.

Це рішення - лише перший крок у тривалому, складному процесі вступу України, який охоплює 36 тематичних розділів і може тривати роками, перш ніж привести до повного членства. Наступним завданням буде розробка рамок переговорів, детального документа, який встановлює керівні принципи для переговорів про вступ. Він має бути схвалений 27 країнами-членами одноголосно. Це може статися вже в березні, якщо Україна повністю виконає три попередні умови. Про це пише Euronews.

Рішення щодо €50 млрд допомоги ЄС для України відклали до січня

Проте прем'єр Орбан наклав вето на ухвалення рішення ЄС щодо програми бюджетної допомоги Україні на €50 млрд. Всі решта 26 країн підтримали виділення цих коштів. За словами Орбана, Євросоюз повернеться до розгляду питання фінансової допомоги Києву на початку 2024 року.

"Дві поступки на одному саміті - забагато, щоб продати вдома, в Угорщині", - сказав один чиновник, знайомий з переговорами.

Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив, що 26 країн ЄС згодні дати Україні гроші з бюджету Євросоюзу до 2027 року, але Угорщина проти цього рішення, яке вимагає одностайності. Він додав, що оптимістично налаштований на те, що допомогу можуть прийняти в січні.

 

"У нас ще є час, Україна не залишиться без грошей у найближчі кілька тижнів", - сказав він.

Угорщина готова зняти вето на пропозицію Євросоюзу щодо грошей для України, якщо ЄС розморозить призначені для Будапешта €30 млрд.

Мішель після голосування заявив, що попри угорське вето Україна отримає допомогу. Він додав, що членам ЄС вдалося вибудувати єдину позицію щодо підтримки Києва. Хоча Орбан наклав вето на виділення коштів, "є сильна політична воля 26 лідерів прийняти цей "мегапакет", - заявив Мішель.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ще кілька років війни: про що говорять у Пентагоні

Також він запевнив, що ЄС виконає надану Україні політичну обіцянку допомоги. Євросоюз може прийняти рішення про фінансову допомогу Україні в обхід вето Угорщини. Мішель не сказав, чи планують інші члени ЄС вчинити саме у такий спосіб. За його словами цей пакет не відхилили, а лише відклали. Лідери ЄС спеціально для його ухвалення зберуться у січні на позачерговому саміті.

Наприклад, ЄС може накласти санкції на Угорщину, позбавивши її права голосу, що Брюссель зробив свого часу проти Австрії, коли там прийшла до влади крайня права Партія свободи. Також можуть дати допомогу Україні від 26 країн, але не від самого Євросоюзу. Обидва рішення підривають єдність ЄС і відтак є небажані.

"Одним із варіантів є двосторонні угоди України з 26 державами-членами, тобто без Угорщини, але це більш громіздкий процес", - сказав єврокомісар з питань бюджету ЄС Йоганнес Хан.

Щодо пакету фінансової допомоги Орбан заявляв, що Україна не повинна отримувати такі великі суми з бюджету ЄС, бо вона не є частиною блоку. Інші лідери запевнили Київ, що можуть надати допомогу Україні поза бюджетом ЄС, якщо Угорщина збереже свою блокаду.

 

Критики звинуватили угорського лідера в тому, що він тримає в заручниках виживання Києва, намагаючись змусити Брюссель розблокувати мільярди євро коштів ЄС, заморожених через суперечку про верховенство права в Будапешті. Єврокомісія погодилася напередодні, в середу, розблокувати €10 млрд із цієї допомоги угорцям. Це розцінили як поступку Будапешту в останню хвилину. Ще €21 млрд залишається поза контролем Орбана, але він заперечує, що Угорщина встановлює зв'язок між заблокованими для угорців грошима і своєю позицією щодо України. Про це пише The Guardian.

Запропонований Україні пакет в €50 млрд поєднує €33 млрд позик під низькі відсотки та €17 млрд грантів. Планується щомісячне надсилання цих грошей в період з 2024 по 2027 рік. Однак терміни голосування за допомогу в січні мають ризики. На сьогодні у Брюсселя залишився лише один платіж Києву на суму €1,5 млрд, який планується виплатити наприкінці грудня. Про це пише Euronews.

Принцип прийняття рішень у ЄС слід змінити - від одностайності до більшості

Блокування угорського націоналіста, найкращого друга Росії в ЄС, б'є по Києву та його прибічникам. Це сталося лише через кілька годин після того, як українці відсвяткували символічний крок Євросоюзу, який погодився на відкриття переговорів про членство. Київ терміново намагається змінити наратив про те, що підтримка його західних союзників слабшає, коли виникають сумніви щодо підтримки з боку США. Про це пише France24.

Затримка допомоги посилить занепокоєння Києва в критичний момент. Контрнаступ України досяг обмеженого прогресу. А в США цього тижня Палата представників пішла на канікули після того, як не схвалила прохання президента Джо Байдена про виділення $61 млрд допомоги Україні. Про це пише Bloomberg.

Лідери Європейської партії зелених у Європарламенті закликали відмовитися від принципу консенсусу при ухваленні зовнішньополітичних рішень ЄС. Керівництво партії засудили позицію Орбана щодо України. Про це пише The Guardian.

"Цей випадок, коли один лідер може виступити троянським конем для Володимира Путіна та заблокувати весь процес допомоги Україні, показує вже вкотре, що принцип консенсусу між європейськими державами-членами щодо питань зовнішньої політики заважає ЄС приймати правильні рішення", – йдеться у заяві.

Розмови про реформування принципу ухвалення рішень в ЄС точаться давно. Пропонується зміна від одностайності до прийняття рішень більшістю голосів. Це зробить управління Євросоюзу гнучкішим і швидшим, проте зменшить єдність всередині блоку.

"ЄС показав язика Путіну"

"У вчорашньому рішенні Євросоюзу про відкриття переговорів прекрасно все. Само собою залишається бажання лідерів ЄС не опинитися у заручниках Угорщини і зберегти лице. А також небажання Орбана бути цапом-відбувайлом для Путіна. Та й є ті в ЄС, хто поки не знає, що з нами робити, адже ще ніколи в історії переговори не починалися з країною в стані війни. Хоча звісно "своє" Орбан ще візьме, адже консенсус потрібен для відкриття і закриття кожного розділу переговорів. А головне - ЄС "показав язика" Путіну, який в той же день розповідав на щорічній пресконференції про "російське місто Одесу" і все інше в тому ж сенсі. Рішення про переговори є, як кажуть в Євросоюзі, геополітичним. Воно визначає нові межі Європи і власне нову Європу", - прокоментував в Facebook ситуацію колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Залужний б'є на сполох: як змінюється підтримка України

"Європа, яка здатна показувати не тільки язик, а й зуби, так само здатна підтримати всіх українців в їхньому рішенні бути європейцями, а не частиною російської імперії. Путін зробить все, щоб зіпсувати нашу євроінтеграцію, тут не потрібно себе вводити в оману - для нього наше членство в ЄС такий самий кошмар, як і наше членство в НАТО. Боротьба за Євросоюз тільки починається. Але Україна повертається в Європу. У якомусь сенсі це реінтеграція, адже ми були частиною Європи були до моменту російської окупації, а Росія Європу залишає. Українці завжди були європейцями і цей факт тепер політично та ментально прийнятий в Євросоюзі. Саміт ЄС запустив новий геополітичний та історичний відлік, якого вже не зупинити", - додав Клімкін.

"Ми впритул наближаємось до членства в ЄС"

Рішення про початок переговорів про вступ в ЄС – головний зовнішньополітичний результат для України в 2023 році, розповів у коментарі Gazeta.ua політолог Володимир Фесенко.

"Вчорашнє рішення означає, що ми впритул наближаємося до стратегічної мети – членства в ЄС. Зараз виходимо на передфінішний відрізок. Це ще не вступ. Нам треба пройти сам етап переговорів, виконати низку реформ і рішень, пов'язаних зі вступом. Фінальною частиною буде згода всіх країн-членів на прийняття України. Теперішній відрізок найбільш змістовний за обсягом роботи і переговорного процесу. Зокрема, нам треба буде подолати протиріччя на різних ринках Євросоюзу, оскільки ми конкуренти для багатьох виробників, бізнесів у Європі, про що засвідчили зернова і транспортна кризи. Але ЄС вміє знаходити компроміси, що проявилося на вчорашньому засіданні Європейської ради", - каже Володимир Фесенко.

Приєднання до Євросоюзу – передусім інструмент модернізації України та демократичної консолідації. Цей процес інтеграції сприятиме українській перемозі у війні та післявоєнного відновлення, вважає політолог.

Щодо блокування €50 млрд євро для нас зі сторони Угорщини, то Володимир Фесенко вважає, що ці гроші ми отримаємо, бо це не лише макроекономічна допомога для України на наступні чотири роки, а й довгостроковий бюджет ЄС.

"Там закладені гроші не лише для України, а для розвитку самого ЄС. На його внутрішні, безпекові, міграційні, інші програми. Щодо угорців, то в Євросоюзі вміють знаходити до них аргументи. Позаяк йдеться не лише про гроші для нас, а для потреб самого ЄС, то Брюссель зацікавлений вирішити цю проблему. Поки її не вдалося вирішити, тож заплановане спеціальне позачергове засідання Європейської ради в січні, після завершення різдвяних канікул. Лідери Євросоюзу зберуться, щоб спеціально обговорити це питання. Тому шанси на позитивне для нас вирішення досить високі", - каже Володимир Фесенко.

А поки Орбан блокує фінансову допомогу для нас, то вона здійснюється по лінії окремих країн, додає політолог.

"Передусім допомагають нам німці, які дають найбільше. Президент Зеленський саме повернувся з саміту північних країн Європи, де були домовленості про нові пакети фінансової та військової допомоги від різних країн. Наприклад, Данія дасть нам пакет допомоги на €1 млрд. Тому в цьому сенсі в Євросоюзу є план "Б" на випадок угорського вето – допомога від окремих країн", - каже Фесенко.

×