Чому олігархами прагнуть бути не всі — найцікавіше в журналі "Країна"

 

У новому номері журналу "Країна" від 21 червня читайте  статтю "За все життя не дав навіть команди руки-ноги комусь поламати", у якій бізнесмен і колишній народний депутат Петро Сабашук пояснює, чому не хоче бути олігархом.

У цьому номері журналу читайте також:

інтерв'ю із політтехнологом Оленою Сибіряковою "Партія регіонів робить помилки, але не розуміє, що робить їх. І в цьому – її сила";

репортаж "Сейчас – языковой вопрос, зимой – газ, Тимошенко – всегда".  Що кажуть росіяни про Україну у фан-зоні на Хрещатику;

у рубриці культура - Як минає день у Вільній республіці в столичному Гостинному дворі: "Міліціонери дають номери своїх мобільних. Щоб одразу дзвонили, якщо хтось чіпатиме";

історію шведського вболівальника, який приїхав на чемпіонат з футболу до столиці України: "Пиво в Києві таке дешеве, що п'ємо його замість води й кави". 22-річний Ганс ОДЕРЕЙ розповідає, що стипендія в Швеції вдвічі вища, ніж зарплата українців, а в Києві він почувається не бідним шведським студентом, а заможним туристом.

Далі "Країна" пише:

"Давайте так: зараз Росія оголосить війну. Хто сяде за кулемети? Ніхто. Значить - нема держави". Петро САБАШУК, бізнесмен, політик

"Принц за рік так і не навідався на віллу, хоча утримувати її коштує шалених грошей. У холодильнику постійно має бути набір дорогих продуктів, у коморі - свіжі фрукти. Прислугу уже верне від делікатесних сирів". Ектор ПАРЕНЕС, садівник

"На Західній Україні довіряють тільки собі й Богу, а на Східній Україні - тільки собі". Олена СИБІРЯКОВА, політтехнолог

"Якось у Москві зайшов до кав'ярні - чашку кави там продавали за 16 доларів. Я побував у 55 країнах світу, й ніде не бачив чашки кави за 16 доларів. Це ж страшне приниження! А люди сидять і якось терплять". Олександр ГЕНІС, есеїст, літературознавець

"Ми намагаємося ускладнити життя тому, хто носитиме наші речі. Коли людина одягає якусь хрєнь, на неї починають звертати увагу на вулиці. І вона має із цим якось жити". Олександр БО-ГІ, дизайнер одягу

"Буває старість різного типу. Буває осліпла й застигла в давно минулому. Такою вона була в восьмому десятку його років у Івана Нечуя-Левицького. А в інших сама тільки старість приносить мудрий розквіт або навіть перше зародження й народження таланту. В характері нової поезії Наталі Лівицької-Холодної найбільша подібність з останніми роками творчості Ріхарда Штрауса, а де в чому - зі старим Ґете". Юрій ШЕВЕЛЬОВ, літературознавець

Про це та інше ми пропонуємо вам дізнатись, читаючи журнал "Країна" № 127 від  21 червня.

Друковану версію ви можете придбати у точках продажу преси або передплатити (передплатний індекс — 37278).

Ваші враження про журнал і статті надсилайте на адресу [email protected] або пишіть на сторінках Журналу у соціальних мережах http://vkontakte.ru/club.kraina та http://www.facebook.com/kraina.journal

Дякуємо усім нашим читачам. Читайте "Країну" із задоволенням!

×