Везли у Нью-Йорк рейсовим літаком "Аерофлота". Салон охороняли понад десяток кегебістів.

Так згадує свій виїзд до США радянський політв'язень, історик Валентин Мороз, 82 роки, в інтерв'ю журналу "Країна". 1979-го влада обміняла його та ще чотирьох дисидентів на двох радянських агентів КДБ.

 

За його словами, потрапити у список на обмін допоміг суспільний резонанс.

"Другий мій арешт 1970 року широко прозвучав. Поет Ігор Калинець написав присвячені мені "Страсті". А я, думаючи, що на суді не дозволять виголосити останнє слово, написав текст: "Замість останнього слова".

Своєму адвокату Когану, що приїхав із Москви, зміг передати той текст. Ще й виголосив на суді. Адвокат передав академіку Андрію Сахарову. Воно пішло на Захід, перекладено на 16 мов. Студенти в Канаді почали голодівку з вимогою мене визволити. Коли готувався обмін совєцьких шпигунів на дисидентів, я попав у список".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Слабка Америка зробить Україну беззахиснішою перед російськими планами"

У 1978 році ФБР заарештувало в США двох радянських шпигунів. В обмін на них - СРСР випустив п'ятьох дисидентів.

Мороз розповідає, що Радянський Союз півроку торгувався - не хотіли випускати на Захід українського націоналіста.

"Але наполіг Бжезінський. Після визволення зустрівся з ним у Вашингтоні. Пляшки йому не поставив, не та обстановка. Півгодинна офіційна розмова. Я міг взяти ще когось із собою, то взяв сина", - додає Валентин Якович.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія налаштувала проти себе 40 млн слов'ян - Бжезінський

Повну версію інтерв'ю з Валентином Морозом читайте в журналі "Країна" за 26 липня.

×