Троє українських бійців повернулись із Італії, де їм встановили протези рук нового покоління. Міопротез працює за допомогою імпульсів, які виникають при скороченні м'язів руки людини.
Для того, щоб пальці протезу стискались та розтискались, людині достатньо тільки подумати. Працює він на електриці. На ніч потрібно ставити на зарядку, як мобільний телефон.
24-річний Олександр Піддубний з Полтавської області, боєць батальйону "Полтава" демонструє своє вміння. Бере зі столу чашку, ставить її на місце. Показує, як він може працювати на клавіатурі комп'ютера. До війни Сашко був дільничним. Хоче далі працювати у МВС.
"Я правша. Тому мені "пощастило", що втратив кість лівої руки. Поранило мене в січні під Дебальцевим. Протез дозволяє, щоб ліва рука була допоміжною. Відсотків на 65% виконує функцію. Я вже можу зав'язати шнурки, застібнути і розстібнути ґудзики. Коли її не вдягаю, вже відчуваю, що мені чогось не вистачає", - каже він.
31-річний Олександр Охріменко з Переяслав-Хмельницького Київської області раніше працював на будівництві. Поранило його під Волновахою, коли підірвався на розтяжці. Тепер, з новою рукою має намір і далі займатися ремонтами.
"Ми як діти з протезом граємось. Досліджуємо всі функції. Стискаємо, розтискаємо. Нам до руки дали пульт керування, як Айпад, він допомагає налаштувати прибор. У куксі залишилась м'язова пам'ять, а в протезі стоять даттчики, вони реагують. Спочатку було дуже складно. Навіть піт тік по лобі від напруження. Тепер звикаю. Вже можу водити скутер, брати чашку, лінійку", - каже він.
40-річному Андрію Шараєнко з Білої Церкви складніше освоїти міопротез. Поранили його у квітні цього року під Горлівкою. Руку відірвало разом з ліктем. Через те, що у нього висока ампутація, своєю новою рукою він може виконувати менше функцій.
"Я правша. І саме праву руку мені відірвало, коли бойовики накрили мінометним обстрілом . Тепер я вже лівша. Вчусь рукою працювати. Думаю знов піти в армію. Буду допомагати хлопцям, речі носити, їсти готувати. Все, що завгодно готовий робити", - каже він.
Готовими до протезування вважаються бійці, у яких повністю зажили шви і сформувалась кукса. Тому в Італію першими поїхали самі ці три хлопця, розповідає Алла Ромашко, директор з адміністративної роботи проекту "Життя без кордонів".
"Італійське протезне підприємство "Корпора", яке багато років працює у партнерстві з Фондом реабілітаційних центрів Падре Піо Онлус, виявило бажання брати участь у нашому гуманітарному проекті. Вийшло, що в Італії нам запропонували міопротези за 39-42 тисячі євро. Таку ж міоруку можуть поставити і в Німеччині, Канаді та Америці. Але там це обійдеться набагато дорожче. У держслужбі у справах ветеранів АТО пропозицією з Італії зацікавилися. З їх допомогою, а також завдяки Міністерству соціальної політики нам вдалося реалізувати цю пропозицію", - каже вона.
Для бійців протези були абсолютно безкоштовними. Так саме обслуговування та сервіс будуть відбуватися за рахунок держави та волонтерів.На протезування до Італії готуються ще шестеро бійців.
2 
79692
Коментарі