Олексій Шалайський, 44 роки, редактор сайту "Наші гроші" та сайту тижневика "Дзеркало тижня" розповів Gazeta.ua про сучасні тенденції в сфері засобів масової інформації. Він вважає, що із паперових видань першими зникне "жовта преса".
Що зараз є проблемою для ринку ЗМІ?
- Два роки тому була проблемою для українських ЗМІ — професійні журналісти. Їх просто не вистачало. Чому? Тому що при демократії, коли є багато точок впливу, багато людей заробляли гроші. Як правило, це були вкрадені гроші — бюджетні гроші. Хто вкрав багато грошей, той відкривав телеканал, хто менше — газету, хто ще менше — тільки сайт. В Одесі найбільше сайтів, їх власники мають причетність або до митниці, або до діяльності 7-го кілометру. Брали всіх, хто знає алфавіт. Але хороших журналістів залишилась та сама ж кількість, вони розчинились в масі інших. Це вплинуло на якість контенту. Коли дивишся на телелеканали, газету чи сайт, то думаєш, що їхній рівень є правильним, маса тисне. Після кризи, а особливо після побудови жорсткої вертикалі влади, багато людей не знають, як політкоректно писати, тому багато сайтів просто закрилось. Наприклад, "Газету по-київські" закрили не від проблем з грішми, а з політичних причин. Велика кількість журналістів вийшла на ринок, почався природний добір внаслідок якого редакції наситились більш-менш професійними журналістами.
Як політика ще впливає на медіа проекти?
- Раніше діяла система суспільного договору: ви підкрадете там, ми підкрадемо тут. А зараз, якщо ти чужий — ти платиш все, а це значить, що програєш на ринку. Люди не хочуть платити тому, що лише частина гравців на ринку мають платити все. Якби влада змусила платити всіх, то змінився суспільний договір, всі були б в однаковій ситуації. Сьогодні журналістам економічних видань важко брати коментарі та інтерв'ю в людей бізнесу. Була така історія: один журналіст прийшов до голови банку без узгодження. Записався до нього на прийом, зайшов, сказав, що хоче поговорити про тенденції на ринку. Голова банку взяв 200 доларів, поклав їх в руку журналісту, сказав: це за те, аби ніякого матеріалу зі мною не було. Людина не хоче, аби її прізвище десь з'явилось. Раніше було навпаки - люди самі платити, щоб до них прийшли. Маса людей хоче дати гроші на ЗМІ, але страшно, бо за це може значно постраждати бізнес. Це ж стосується й рекламного ринку. Для газет, сайтів та телебачення проблема в тому, що багато рекламодавців не хочуть нести в опозиційні медіа гроші. Прихована реклама ще проходить, а відкрита — ні.
Як ставитесь до джинси?
- Говорять, джинса — це завжди погано. Неправда, не завжди. Джинса - це проплачена тема або матеріал. Дуже часто тема приноситься з фактами. Людина приносить на іншу факти, де чорним по білому показано — " цей вкрав". За інших обставин ніхто міг не дізнатись про це взагалі. Коли ми обговорювали процес винаходу тем з редакторами німецького журналу "Шпігель", я розповів як у нас відбувається. Вони сказали, що у них так само, але ображена людина, окрім фактів, ще й гроші має заплатити. Це ж фантастика. Якщо такі заказухи будуть в пресі, я тільки за.
Яке майбутнє чекає на паперові газети?
- Жовта преса зникне. Але я ніколи не читаю серйозні видання в інтернеті, бо серйозні тексти там не читаються. Тому паперові медіа з аналітичним контентом залишаться, на них буде попит. Нема нічого трагічного в зникненні паперових газет — це лише спосіб передачі інформації. Для журналіста також не особливо важливо — журнал, газета чи інтернет. Зарплати в інтернеті та папері одинакові, поступаються лише телебаченню. Паперові газети існують, бо ще є неінтернетизоване село . Коли інтернет дійде до села — популярним жовтим виданням кінець. Всі це розуміють, тому провідні газети мають паралельно сайти. Це такий плавний перехід в нову віртуальну реальність.
3 
79692
Коментарі
1