На Закарпатті у Межигірському районі поблизу села Пилипець проходить з'їзд неформальної молоді "Шипіт". Свою назву він отримав через водоспад, який знаходиться неподалік поляни. Її у 1992 році знайшли кілька українських хіпі. Після цього вони вирішили щороку на літо приїжджати туди.
"Приїзд на Шипіт це втеча від тупої реальності, - розповіла Уляна Климчук. - Приїжджаю сюди вже десятий рік поспіль. Працюю в Івано-Франківську бухгалтером в філії закордонної фірми. На роботу взагалі не можна прийти у якомусь неформальному прикиді. Все дуже строго. Тому влітку беру відпустку і на два тижні занурююся у справжнє життя. Тут немає ніяких організаторів. Роби що хочеш. Хочеш засмагай, валяйся десь в тіньочку, спілкуйся з однодумцями, ходи в ліс по чорниці. Майже все дозволено. Особливо мені подобається засмагати тут голяка. Всі спокійно і нормально до цього ставляться. Ніхто не витріщається на твої груди як на пляжах і не набридає з тупими запрошеннями на каву".
Найчисельнішими відвідувачами "Шипоту" є панки. Також приїжджають хіпі, рокери, металісти, готи, анархісти не лише з України, а й із-за кордону.
"Їхав на "Шипіт" три доби з Харкова. Добирався лише електричками, бо в кишені мав кілька гривень. Ніяких продуктів зі собою не взяв. Тут люди добрі. Завжди нагодують голодного, поділяться їжею. На "Шипоті" утворилася довершена система суспільства. Ніхто ні в кого нічого не краде, не сваряться через політичні чи інші уподобання, всім діляться", - розказав панк Орест Сікорський.
7 
79692
Коментарі
43