Торік німецька влада запропонувала Україні виділити 4,8 млн євро через банк KfW (німецький державний банк розвитку зі штаб-квартирою у Франкфурт-на-Майні – Gazeta.ua) на ремонт 16 приміщень у Харківській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Там мають поселити близько тисячі переселенців. Реалізацію проекту організовує Український фонд соціальних інвестицій. Через довгі процедури розпочати проект стало можливо тільки зараз.
Говорить Алла Аладжильян, консультант Українського фонду соціальних інвестицій із соціальних питань харківського регіонального представництва.
Коли вирішили виділити кошти?
- Пропозицію нам зробили ще весною 2015 року. Український фонд соціальних інвестицій — це підструктура Кабміну для реалізації подібних проектів та отримання грантів. Це громадська організація, працює з 2002 року. Останнім часом отримуємо гроші від німецької влади через банк KfW. Вони пропонують, на що їх пустити. Наше завдання — максимально правильно провести всі процедури.
У кожній області ми створили спостережну раду. Відібрали об'єкти і запропонували громаді. Коли усі погодилися, 11 лютого наглядова рада при Кабміні затвердила ці об'єкти. Маємо "зелене світло", щоб підписати рамкові угоди із громадами і починали роботи.
Яка сума передбачена програмою?
- Максимально — 300 тисяч євро на ремонт одного об'єкта. Тобто у кожну область заходять значні інвестиції. Також німці придумали бонус для громади за те, що приймає переселенців. Це — ремонт об'єкту соціальної інфраструктури: дитсадка, школи чи медичного закладу.
Які терміни виконання проекту?
- Проект розраховано на два роки. Але ми розуміємо, що це потрібно сьогодні, тому будемо якнайшвидше робити всі процедури. Вже весною хочемо приступити до будівництва.
Хочемо зробити все, щоб людина могла комфортно жити. Щоб там була необхідна кількість санвузлів, пральні, кухні. Передбачаємо, що в одній кімнаті житимуть по троє людей. Меблі купуватимуть органи місцевої влади або інші організації. Наші проекти інфраструктурні, тому ми не можемо купувати їх. В ідеалі ми відремонтуємо приміщення, а якийсь проект туди закупить ліжка абощо. З іншого боку, за півтора роки переселенці вже щось нажили. Зможуть переїхати і зі своїми меблями.
Кому можуть надати місце в гуртожитку?
- Це можуть бути люди із модульних містечок, ті, хто знімає квартири. Умови відбору розробляє місцева громада, бо приміщення - комунальна власність. Після підписання договору із нами житло набуває статусу соціального, щоб по закінченні війни переселенці могли повернутися у свої домівки і не приватизували його. Воно залишиться для громади.
Вимушені переселенці платитимуть суто за комунальні послуги, як у модульних містечках. Коштів, що дають за довідкою переселенця, має вистачити.
Скільки людей зможе проживати там?
- За нормами виділяємо 10-12 квадратних метрів на людину. Розраховуємо на 45-80 людей у приміщенні. Тобто забезпечимо житлом близько тисячі людей. Ми взяли по п'ять об'єктів у Дніпропетровській, Запорізькій області та шість — у Харківській. Це переважно двоповерхові будинки площею до 2 тисяч квадратних метрів, де раніше були гуртожитки. Зараз підписуємо офіційні договори з громадами та мерами цих міст.
Цифри не остаточні. Деякі приміщення — це малосімейні квартири, і ми не будемо переробляти їх під гуртожитки, міняти планування. Звичайно, можемо поселити туди родину. Але ж не зможемо підселити когось до самотнього пенсіонера чи матері-одиначки.
3 
79692
Коментарі