18 лютого 2014 року розпочалися розстріли на Майдані. Подальші три дні вважають найбільш кривавими в історії Революції гідності. Від сутичок із "беркутівцями" та "тітушками" загинули понад 100 протестантів.
22 лютого 2014 року колишній президент Віктор Янукович утік зі своєї резиденції у "Межигірʼї" та полетів з країни. Речі з маєтку вивозили вантажівками. Остання залишила територію близько 04:00. Віктор Федорович жив у маєтку з 2002 року. До цього тут знаходилася урядова резиденція - державні дачі.
Уже вранці територію почали штурмувати активісти Майдану, а на будинку Януковича встановили українські прапори. Очевидці розповідали про гори золота та цінні речі вартістю у мільйони доларів, зокрема золотий унітаз та славнозвісний золотий батон. Однак деякі активісти почали грабувати будинок та територію і досі невідомо, що саме та у якій кількості зникло. 23 лютого Верховна Рада ухвалила постанову про передачу "Межигір'я" у держвласність.
На території, огородженій пʼятиметровим парканом, розташовано яхтовий причал, кінний клуб, тир, тенісний корт. Є медична лабораторія, оранжерея, власний зоопарк, оздоровчий спа-центр та інші розважально-туристичні комплекси, а також мисливські угіддя.
Із 2014 року 140 га території "Межигірʼя" відкрили для відвідувачів, а опікуються ним майданівці, які створили спеціальну громаду. Сьогодні за вхід просять заплатити 150 грн. Щодня влітку сюди приходять тисячі відвідувачів, однак виручених грошей не вистачає навіть на утримання парку.
Вже вісім років колишня резиденція Віктора Януковича не має офіційного статусу. 17 лютого 2022 року стало відомо, що Кабінет міністрів пропонує перетворити "Межигірʼя" на памʼятку садово-паркового мистецтва.
Кореспонденти Gazeta.ua побували у "Межигірʼї" та дізналися, що змінилося в парку після втечі Януковича та з якими проблемами стикаються в управлінні величезною територією.
КАПИЩА ЯЗИЧНИКІВ
Дістатися до колишньої резиденції Януковича без власного авто не так вже просто. До вул. Польової с. Петрівці можна доїхати маршруткою з Києва. Звідти близько 40 хв треба йти пішки.
До вʼїзду в парк веде асфальтована рівна дорога, обабіч якої густо розкинулися триповерхові та чотириповерхові приватні будинки. Серед них і кілька недобудов, нових котеджів та старих одноповерхових будівель. Маєтки праворуч огороджені високим сітчастим парканом, а на воротах напис: "Обʼєкт під охороною".
На вході до "Межигірʼя" на двох рухомих колонах розмістили рекламні банери приватної школи. Ліворуч стоять два невеликі кіоски з напоями, хот-догами, шаурмою та піцою, але черги із покупців не видно.
Під високими залізними воротами та деревʼяній лаві сидить яскрава брюнетка у чорній довгій сукні та високий сивий чоловік із бейджем на шиї.
- Я вам тут все розкажу, - каже чоловік і поправляє на носі широкі круглі окуляри. Мружиться. - Ви знаєте, що тут знаходиться святиня?
Називає себе Геннадієм Межигірським (справжнє прізвище Ніколаєнко - Gazeta.ua). Народився у селі Петрівці. Уже понад 14 років вивчає історію резиденції. У 2014 році разом із волонтерами прийшов стерегти обійстя. За екскурсію бере 150 грн.
- "Межигірʼя" - це український Єрусалим. Це територія, де треба ходити навколішках, - широко розводить руками, окреслюючи навколишні пейзажі. - Кілометра півтора-два звідси по руслу Дніпра затоплено село, котре колись мало назву Ольжичі. Дитинство княгині Ольги, яка була хрещена другою після Аскольда, а за нею її онук - Володимир Великий, пройшло саме тут. Кілометра три звідси було село Сваровля. Ці території колись намолювались язичниками невідомо скільки років чи століть. Якщо брати загалом по християнству, то ця територія намолювалась 1033 роки.
Минаємо цегляну будівлю на вході, де сидить охорона. Тут перевіряють квитки у відвідувачів, які можна придбати поруч у касі. Ліворуч дорога веде уздовж високого залізного паркану зі шпилями, на яких раніше був колючий дріт. Першими туристів зустрічають відкриті ковані чорні ворота із фігурними деталями, позолоченими квітами та пальмовими гілками. За ними - дорога до пеньків, якими стрибав Янукович, демонструючи, як підтримував фізичну форму.
У минулі часи на території "Межигірʼя" розташовувались шість християнських храмів та Межигірський Спасо-Преображенський монастир, каже Геннадій.
- Тут поховано 688 душ духовенства, три останні архімандрити. Вертольотка - це цвинтар, де були поховані понад 1500 тисячі козацтва. Коли Володимир приймав хрещення і повертався назад, разом з ним сюди прийшли перші християни. Коли прийшли комуністи у 1917 році обстежили територію "межи гор" і хотіли поставити тут лікарню. Якщо вийти через чорний вхід і спуститись вниз до яру, то там сьогодні стоїть церквушка - Дзвонкова криниця, яку Шевченко згадує у поемі "Чернець". Якщо і є де рай на землі, то це в Межигірʼї, писав він.
Поховання на території сучасного парку виявили під час археологічних досліджень на початку 1990-х років. Тоді науковці шукали стародавню бібліотеку Ярослава Мудрого, яка нібито захована у цих місцях.
У 1934 році, коли столицю перевозять у Київ, влада вирішила на цьому місці поставити дачі. На знищення Межигірського монастиря виділили 300 тисяч карбованців. Сьогодні відвідувачі топчуться по своїй святині, зізнається Геннадій.
Своєю жадібністю зробив шикарнючий парк, аналогів якого немає у світі
- Янукович не підозрював, що він будує український Єрусалим. Він своєю жадібністю зробив шикарнючий парк, аналогів якого немає у світі. Тут треба людям, які їдуть сюди, треба давати ту історію. Немає худа без добра. До Януковича тут були дачі Кабінету міністрів, усе виглядало не так. Стояли пʼять чи шість квадратно-гніздових будинків двохповерхових.
Територія навколо "Хонки" (деревʼяний будинок Віктора Януковича, назва походить від фінської фірми HONKA, яка будувала маєток - Gazeta.ua) мала назву хутір Валковий. Навпроти місця, де зараз будинок Януковича, колись стояла Георгіївська церква з кількома будиночками під боком. У них жили люди, які обслуговували монастир та його територію.
За кущами під голими акаціями, які висадили більше 80 років тому, у пошуках їжі скакає рудий заєць
Коротко вистреженим газоном кволо крокують дикі качки. За кущами під голими акаціями, які висадили більше 80 років тому, у пошуках їжі скакає рудий заєць.
- Тут і олені пятнисті ходять, зоопарк окремо. А оце така тваринка ходить по двору сама собі, - пояснює екскурсовод і йде до деревʼяної лавки біля воріт. Повертається вже з рожевим зімʼятим пакетом у руках і дістає з нього шматочок сушеного яблука. - Хто буде кормити: ви чи я? Он там ще білка. Заклав у дерево десять горіхів сьогодні, уже ні одного нема.
Починає шурхотіти пакетом і прицмокувати язиком. Заєць прислухається до знайомого звуку - вже знає, що для нього приготували ласощі.
- Якщо отак на лавочці оставиш кульок з харчами, ну, вкусняшки, як зимой годую, тільки одвернувся - вже на лавочці сидять шманають. Перебирають, шо лучше, шо хуже. Купляю їм на базарі і моркву, і яблучка, і капусточку, і бурячок. То вони вже в курсі дєла, шо можна прийти і ограбіть, - розповідає.
ЗОЛОТИЙ БАТОН
Уздовж зеленого паркану у ряд ростуть густо посаджені ялини заввишки кілька метрів. Тут заховано один із входів на територію банного комплексу. Два кремезних деревʼяних будинки зі зрубу стоять на вимощеному каменем майданчику. Їх плавно обтікає рівчак. Він виходить із озерця, покритого кригою. У воді плюскочеться зграя диких качок.
Тут були капища та святилища язичницьких богів та перший монастир на нашій землі
Із дверей стомлено виглядає жінка у різнокольоровому кардигані та мʼяких капцях. Це - астрологиня Розалія Романова. У "Межигірʼя" потрапила влітку 2014 року. Заробітної плати не отримує. Наразі виконує обовʼязки директорки з екскурсій.
- Ви на вивіски не дивіться, - каже. - Ціна буде підвищуватися. Це - місце сили. Приїхала, коли побачила по телевізору, що почали його називати "Музей корупції". Зустрілася з комендантом і розказала про те, що тут були капища та святилища язичницьких богів та перший монастир на нашій землі. Я їм кажу, що не можна так називати, хоча б "національний парк". Я знайшла час і розказую про це людям.
До банного комплексу входять самурайська купіль, яка знаходиться зовні, дві діючі бані та недобудований хамам.
- Взимку людей небагато, але у нас все прибрано, все налаштовано. Ферма, зоопарк - все працює. Проходьте, покажу всередині, - запрошує Романова.
Усередині одна з бань повністю обшита деревом. За розсувними скляними дверима стоять крісла та диван, обшиті молочною телячою шкірою, стилізованою під крокодила. Поруч - маленький деревʼяний візок на колесах для закусок та напоїв. Хаотично розставлені три деревʼяні масивні стільці з залізними пряжками на боках. У середину ніжок вбудовані колеса для легкого пересування.
За перегородкою, на якій висить вимкнений з розетки телевізор, ховається басейн з чистою водою, викладений мозаїкою.
- Тут все в режимі економії. Вмикаємо, щоб тільки вода не застоювалася, - каже Розалія. - Ось на поличках, де стоять сувеніри для туристів, плитка нагрівалась - і можна було щось підсушити. Тут по боках такі двері, як балконні, то можна вийти на терасу.
Золотого унітазу у "Межигірʼї" не було, він був у Пшонки. У Януковича дійсно був золотий батон.
На підлозі викладені світлі плити з каміння з порами та тріщинками. Виготовлені вони із молодого мармуру, який не стає стає слизьким, коли на нього потрапляє вода. У приміщенні дві перевдягальні, туалет та душ із позолоченою фурнітурою.
- Це все позолота. Ми жартуємо так, що це "президентський туалет звичайний", - розповідає волонтерка. - Ну і золотого унітазу у "Межигірʼї" не було, він був у Пшонки. У Януковича дійсно був золотий батон. Де він зараз, ніхто не знає, і комендант його вже не бачив. Усе найбільш цінне зараз зберігається в "Хонці". Наприклад, рояль Джона Леннона з його оригінальним підписом, яких у світі всього 50. У цій будівлі світильник найбільше вразив - показує на вбудований у стелю світильник площею близько квадратного метра, оздоблений вітражним розписом. - Це бренд Tiffany. За розцінками, один квадратний сантиметр такого виробу коштує від 40 євро. Я думаю, що коли Янукович їхав, то не розумів, що відбувається, і не думав, що назавжди їде.
Працюють у "Межигірʼї" переважно люди, у яких уже є постійний заробіток. Більшість своїх підопічних Розалія називає "піонерами" - молоді дівчата та хлопці, які закінчують школу та не шукають офіційної роботи. На постійній основі персонал не приймають, адже за парком досі не закріплено офіційного статусу.
МІЛЬЙОННІ БОРГИ
Зелене гольфове поле заливає тепле сонячне світло. Зустрічати гостей поважно виходять десятки білих лебедів. Повз одна за одною проїжджають робочі автівки, тракторці та відкриті "машини для гольфу".
Біля вертолітного майданчика у вересні тут відкрили нову елітну школу. Вартість навчання за рік обійдеться тут близько у $4500. Нове та сучасне приміщення адміністрація "Межигірʼя" здає в оренду.
Вниз повз яр - рівна дорога зі свіжою розміткою веде до Спасо-Преображенської церкви, яку за 7 років збудували на місці, де раніше стояв монастир.
Річки та озера, охайно вистрижені газони оточені високими пагорбами. До води спускаються деревʼяні пантони. За кованим парканом відкривається широкий пейзаж Київського моря, над розломаною кригою якого кружляють чайки.
Деревʼяну статую Будди, яка стоїть на перехресті доріг, пофарбували молочною фарбою. У кутках тала вода перемішалась із брудом. Повз, озираючись на незнайомців, з острахом проходить зграя оленів.
Доводиться позичати гроші, щоб могли зиму вижити. А весна приходить, квітень місяць, люди приходять і ми починаємо гасити борги за електрику
Коменданта "Межигірʼя" Дениса Тарахкотелика чекаємо кілька годин. Зустрічає нас вже біля головного входу у тонкій куртці кольору хакі.
Денис приїхав у резиденцію ледь не в перші хвилини після втечі Віктора Януковича. До Революції гідності був приватним підприємцем. Зарплату на новій посаді не отримує досі, зізнається.
- Я не можу собі призначити зарплату, бо у нас немає державного бюджету. Ті кошти, які нам дають люди, їх не вистачає на рік утримання "Межигірʼя", - каже Тарахкотелик дорогою до "Хонки". - І навпаки - мені доводиться позичати гроші, щоб ми могли зиму вижити. А весна приходить, квітень місяць, люди приходять і ми починаємо гасити борги за електрику і так далі. Плюс поточні витрати на ремонти, закупівлі. Коштів на зарплату не передбачено. Але я і за 150 тисяч би тут не працював, зараз просто виходу немає, не можу взяти і піти, бо є обовʼязки перед прокуратурою, перед НАБУ та перед народом.
Опікуватися "Межигірʼям" має АРМА - державний орган, створений для розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів.
- АРМА провела два рази конкурси. Перший, коли передала "Межигірʼя" фельдшеру з Білої Церкви. Другий, коли передала фейковій компанії, директор якої навіть не знає фінансовий обіг активів. І їм хотіли передати актив, який без вартості землі оцінюється у 26 мільярдів гривень. А земля це ще 700 мільйонів доларів.
Люди, які прийшли з Майдану, забирали деякі речі як трофей. Однак багато було і бандитів, які під гаслами революції хотіли винести якісь цінні речі
Утримувачі території наполягають на тому, що влада має ухвалити окремий закон, який керуватиме колишніми угіддями Януковича. "Межигірʼя" не відповідає вимогам закону про національні парки, стверджує комендат.
- Це не просто парк. Тут є тварини, тут є птахи, величезна кількість нерухомості, яка потребує коштів на утримання. Коли я сюди потрапив, 22 лютого близько 10:30, мене вразила кількість проблем, з якими я зіштовхнувся. Починаючи від того, де увімкнути світло, закінчуючи тим, щоб люди не вбили один одного за якесь майно, яке хотіли вкрасти.
Люди, які прийшли з Майдану, забирали деякі речі як трофей. Однак багато було і бандитів, які під гаслами революції хотіли винести якісь цінні речі. Їх важко було відрізнити від активістів.
Взимку в парку працює 185 людей, влітку трохи більше - 230 осіб. Більшість живуть у Петрівцях, дехто вимушений їздити зі столиці. Певна кількість мешкає у будинках самого "Межигірʼя".
Годинник у "Хонці" є, який коштує, за різними оцінками, до мільйона доларів
У холодну пору року у будні дні приходить не більше 50 відвідувачів, у вихідні - до 300. Однак повну вартість платять не всі. Тут діють пільги для ветеранів, пенсіонерів та людей з інвалідністю - близько 30% гостей.
- Найцінніша річ тут - це історія "Межигірʼя". А з точки зору матеріальності важко сказати. Годинник у "Хонці" є, який коштує, за різними оцінками, до мільйона доларів. 516 експонатів звідси вивезли і передали у національний художній музей на Грушевського. Там зберігаються надзвичайно дорогі картини.
"ХОНКА" ТА ШЕЙХИ-МІЛЬЯРДЕРИ
На території досі функціонує зоопарк. Ним опікується керівник, який відповідає перед громадою. Кількість тварин після відʼїзду Януковича побільшало в рази.
- Страуси його досі в зоопарку бігають. Внизу вже ті, які ми виростили. Годуємо натуральним кормом, плюс самі робимо. Усіх диких тварин також підгодовуємо. Але найбільш цікаві для відвідувачів "пеньки" та "Хонка", - розповідає комендант.
Вартість квитка адміністрація планує підвищувати через борги та зростання цін.
- Усе дуже подорожало. Електрику нам підняли ще з 1 червня 2021 року, платили 3,40-3,80 гривень. Зараз вже до 5 гривень. Перед ДТЕКом маємо борг 7,5 мільйонів гривень. Зарплати людям платимо вчасно, але берему ці гроші в борг. А ще держава закрила нас на карантин на 53 дні, де ми недоотримали 8,5 мільйонів, які вже були уплачені за електрику, корм і так далі. За той сезон ще досі не розрахувалися.
Шейхи, мільярдери ходили і були в шоці від території, інфраструктури та "Хонки", бо це найбільший у світі деревʼяний будинок
Найбільшим здобутком Тарахкотелик вважає розбудову Межигірського монастиря та відкриття школи.
- Відкрився пляж також. "Межигірʼя" служить нашому народу. Я у житті багато бачив гарних речей, але такого немає ніде. Тут шейхи, мільярдери, вони ходили і були в шоці від території, інфраструктури та "Хонки", бо це найбільший у світі деревʼяний будинок. Подивилися на краєвиди моря і сказали, що вони коштують величезних грошей. У всіх із-за кордону реакція шокуюча. Лабораторія власна, теплиці, які коштують мінімум 3,5 мільйони доларів.
Підходимо до входу у деревʼяний будинок, оточений камʼяними перилами, статуями та колонами. На даху яскравими кольорами майорять червоно-чорний та жовто-блакитний прапори. Їх встановили ще у 2014 році. Деякі кущі та дерева навколо "Хонки" прикриті мішковиною, щоб уберегти рослини від морозів.
ОСОБИСТА ЦЕРКВА ЯНУКОВИЧА
Заходимо всередину будинку. Від дверей до другого поверху над землею здіймаються півколом мармурові сходи з позолоченими перилами та різьбленим деревом. Підлога також вкрита мармуром. У центрі стоїть скляний прозорий стіл у візерунках, прикрашений камінням.
- Вартість столика від 50 до 150 тисяч доларів, - починає розповідь Петро Олійник. Активіст проводить екскурсію у шкіряному жилеті та чорній вишиванці, талію підперезав козацьким поясом, а на плечі накинув червоно-чорний стяг. Волонтер із перших днів був на Майдані та був одним із перших, хто зайшов у будинок Януковича. Тепер оберігає його, із собою носить вʼязку ключів від усіх кімнат "Хонки", має доступ до камер стеження. Ночує Олійник іноді просто в маєтку.
Стіни всередині всипані бурштином, який обрамлений у срібло та золото
Зі стелі звисає кришталева люстра кілька метрів завдовжки з позолоченими канделябрами.
- Мав замок бути деревʼяний, бо дерево - то є самий чистий матеріал. Ходімо покажу повний психічний розлад, - сходами піднімаємося на другий поверх.
За непримітними деревʼяними дверима заховалася справжня церква. Стіни всередині всипані бурштином, який обрамлений у срібло та золото. Крізь вітражні розписи із зображенням ікон ледь пробивається світло. За розписним іконостасом невеликий вівтар. У кутку на стійці лежить стародавня книга.
- То я ї купив і сюди поставив, вона 1858 року. Нащо я її приніс? Бо там є записи, що була України, бо ж Москва каже, що ми молодші, що нас не було. Але історія вилазить. Коли ми пришли, то тут були стародруки, але віддали їх у музей. Ось на стінах виступи - тут, мабуть, висіли картини, але їх вивезли. Вітражі робили українці, але Януковичу розказували, що всьо приїжджає з-за кордону.
У залі другого поверху у панорамні вікна видно обледеніле водосховище. Легку тюль тріпоче повітря, що пропахло сухим деревом. З усіх куточків "Хонки" відлунюється спів пташок.
- Ми їх купили, щоб веселіше було. Деякі залишились ще від Януковича. У нас не получилось мародьорства. Думали, що майданівці тут все пограбують, але так не сталося. У перші дні деякі ходили і казали, що "я заслужив узяти трофей", але ми не йшли за трофеями, ми йшли змінювати щось. Ви ж отут речей багатьох взагалі не замічаєте. Оця фіндіклюшка одна, - бере в руку китицю від штори, - коштує 15-20 євро.
Ліворуч центральної зали стоїть великий більярдний стіл, обшитий оксамитом. Під стіною поруч - музична скринька. Під самим вікном круглий гральний стіл з мармуру.
Обідній стіл, на якому лежить чорна шкіра крокодила. Підлога вкрита дорогими східними килимами ручної роботи
У підвальних приміщеннях атмосфера напружена. Тут залишились шкіряні масажні крісла в домашньому кінотеатрі, великі камʼяні кімнати для відпочинку. Камінь віддає холод, через відсутність денного світла приміщення виглядає моторошно. В одній із кімнат - обідній стіл, на якому лежить чорна шкіра крокодила. Підлога вкрита дорогими східними килимами ручної роботи. У кутку невеликі дверцята, схожі на електричний щиток.
- Це був спецзвʼязок. Я думаю, що він зідзвонювався тут із Кремлем, - каже Олійник.
Біля обіднього стоїть стіл-барбекю. У центрі має отвір для багаття, над яким до стелі прикріплена скляна витяжка.
СОЛЬОВА ПЕЧЕРА ТА БОКСЕРСЬКИЙ РИНГ
До зали заходять туристи разом із екскурсоводом у хутряній карпатській жилетці. Подружжя приїхало в Київ із Одеси. У "Межигірʼї" побували вперше.
- Все впечатляет, - ділиться враженням Роман. - Сейчас это все перебор. Мне минимализм нравится больше. Ничего себе бы отсюда не взял, просто плохие ассоциации с этим домом. Как-то наворовали все и построили за эти деньги. Мне было интересно это место, потому что шумиха была. Но сильно всей ситуации не знаю, не увлекаюсь политикой.
З підвалу ідемо довгим камінним тунелем до спа-центру. На стінах стирчать мотузки - імовірно, на них тримались картини, які встигли вивезти з будинку. Від синього світла ламп Олійник мружить очі. Крізь деревʼяну гардеробну, у якій важко знайти вихід, проходимо у спортивну залу зі скляним купольним дахом. Вражає кількість тренажерів та спортивної техніки. У центрі стоїть боксерський ринг, а в кутку - великий шкіряний диван для відпочинку.
У глухому приміщенні стіни повністю вкриті соляними наростами. Теплий різкий запах пробиває ніс та горло - відчуття, ніби стоїш у справжній печері
У спа-салоні кілька кімнат для різних процедур, навіть власний солярій. Найбільш цікавою видається соляна кімната. У глухому приміщенні стіни повністю вкриті соляними наростами. Теплий різкий запах пробиває ніс та горло - відчуття, ніби стоїш у справжній печері.
Звідси є вихід до оранжереї з екзотичними рослинами. Серед зарослів у великій білій клітці самотньо подає голос рожевий какаду Януковича. Власник покинув улюбленця у будинку. Звідси вікна відкриваються на тенісний корт, де зараз тренується українська молодіжна збірна.
Виходимо на вулицю вже через кімнату з боулінгом розміром, як у розважальному центрі. Тут уже вісім років ніхто не грає. Бар у кутку став місцем для зберігання всіляких господарських дрібниць.
Сьогодні Олійник залишається ночувати в будинку.
- Ми з першого по сьоднішній день тут, - каже Петро. - Ми живем завдяки туристам. Чоловік 40 на території, у яких тут проходить вічне життя. Ви пришли-пішли, а ми далі остались. Сьодні вмерла тьотка, а я не можу поїхати.
5 
79692
Коментарі