Завтра 22 березня на Байковому кладовищі у Києві поховають режисера театру і кіно, колишнього нардепа Леся Танюка. Його не стало 18 березня.
Танюк викладав режисуру в Київському університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого. У коридорі університету виставили його портрет. На столі, застеленому чорною скатертиною, горить лампадка і стоїть ваза з чотирьма гвоздиками.
Прощання з Лесем Танюком відбудеться о 10:00 в клубі Кабінету міністрів. Він був народним депутатом п'яти скликань. Один із засновників Народного руху України.
"Перший парламент був найкращий, — згадував Лесь Танюк. — Комуністів було більше. Проте вони нас боялися і йшли за нашими гаслами. Вже в наступний парламент прийшла молода комуністична гвардія на чолі з Петром Симоненком. Побільшало марксистської тріскотні, а діла стало значно менше".
Вів щоденники. Описував кожен свій день із 16 січня 1956 року. У них є записи українською, російською та німецькою.
"Можу писати й іншими мовами, але поки не було необхідності, - розповідав Танюк. - Потяг до мов у мене в крові. Німецькою став вільно говорити в концтаборі, куди всією сім'єю ми потрапили під час фашистської окупації"
Вийшли друком 38 томів щоденників. 217 машинописних і рукописних томів зараз стоять на полицях у його квартирі.
"Не склалися в мене відносини із сучасною технікою, - говорив у інтерв'ю Лесь Танюк. - Дружина Неллі Корнієнко працює за комп'ютером, намагалася й мене привчити. Навіть подарувала на день народження ноутбук. Але ми з ним так і не подружилися. Вирішив не зраджувати вірному другові — друкарській машинці. Можу за ніч надрукувати 20—30 сторінок без виправлень".
Коментарі