Конфлікт власника банку "Союз", колишнього віце-президента банку "Родовід" Сергія Дядечка з українськими органами державної влади продовжує набирати обертів і набувати найнесподіваніших форм.
На сьогоднішній день в цій захоплюючій історії є місце і скандальним судовим рішенням, і блокуванню дій Нацбанку щодо ліквідації банку "Союз", і навіть протистоянню з українськими силовими структурами. Зокрема - з Генеральною прокуратурою України, яка давно і з перемінним успіхом розслідує діяльність широко відомого судді Вищого господарського суду України Артура Ємельянова. ГПУ навіть вдалося знайти гроші судді Ємельянова в одному з європейських банків, заарештувати їх і почати процедуру їх повернення на Батьківщину.
Однак, про все по порядку.
Справи давно минулих днів
На початку серпня народний депутат України Юрій Береза направив генпрокурору Юрію Луценку запит, в якому закликав Генпрокуратуру ретельно перевірити інформацію про злочинну фінансову схему, реалізовану в 2009-му році невеликою групою спільників під час банкрутства відомого банку "Родовід".
Нардеп посилався на інформацію, отриману з відкритих джерел, нібито про те, що за даними міжнародної аудиторської компанії Ernst & Young багатотисячні кошти з тонучого "Родоводу" були переведені в новий банк Дядечка "Союз". Безпосереднім автором витонченої схеми, за твердженнями Берези, міг бути екс-власник істотної частини "Родовід Банку" Сергій Дядечко.
Результат падіння банку "Родовід" добре відомий багатьом людям в Україні.
В першу чергу - це десятки тисяч ошуканих вкладників, які після банкрутства "Родоводу" роками добивались справедливості і відшкодування зниклих вкладів. По-друге - це десятки мільярдів гривень державних коштів, які були витрачені на порятунок проблемної фінустанови, утримати яку на плаву, не зважаючи на величезні фінансові вливання, так і не вдалося. Очевидно, з тієї простої причини, що левова частка державних коштів була направлена не на порятунок банку.
У третю чергу, "Родовід" - це низка загадкових смертей високопоставлених співробітників банку, які, в разі всебічного і об'єктивного розслідування банкрутства і розграбування фінустанови, могли б стати цінними свідками в рамках кримінальних справ. Але не стали, тому що раптово вирішили звести рахунки з життям або померли в результаті нещасних випадків.
У своєму запиті до Генерального прокурора Юрій Береза резонно зазначає, що "за сім років, що минули після тих подій, правоохоронні органи так і не дали чітких відповідей щодо реальних організаторів і виконавців цієї грандіозної афери, а також тих людей, які забезпечували політичний дах цинічному розграбуванню "Родоводу".
Крім того, за даними Берези, віце-президент і співвласник "Родоводу" Сергій Дядечко, відразу після зміни влади в Україні і приходу на президентську посаду Віктора Януковича, швидко став новим керманичам у нагоді разом зі своїм новим банком "Союз". Дядечко став "автором і активним учасником схем з незаконної фінансової діяльності, які кришував особисто старший син тодішнього президента Олександр і його поплічники, які зараз ховаються в Москві ". Можливо в цьому також криється одна з причин, чому одна з найграндіозніших фінансових афер в історії незалежної України - банкрутство банку "Родовід" - так і не була всебічно вивчена і розслідувана по гарячих слідах.
У зв'язку зі зверненням народного депутата слідчі органи, ймовірно, звернуть увагу на зазначену історію, яка, втім, тягнеться довгим шлейфом ще з кінця 2000-х років.
Однак цікаво і те, що банк "Родовід" незабаром знову може опинитися в центрі уваги. Не так давно в банківських колах почала циркулювати інформація, що на базі державного "Родоводу" буде створений якийсь перехідний банк. За даними учасників ринку, його через підконтрольний іноземний інвестфонд мають намір купити Сергій Дядечко та його давній бізнес-партнер Юрій Іванющенко. Інтерес до об'єкта цілком зрозумілий: АТ "Родовід Банк", перебуваючи під контролем держави, і досі контролює безліч ласих активів - земельні ділянки і об'єкти нерухомості в столиці. Однак інформація про можливу операцію набула розголосу ще до заяв народного депутата. Тим цікавіше буде побачити чи буде "Родовід Банк" помічений в новій скандальній історії через сім років після свого банкрутства.
Проте, у разі реального інтересу до АТ "Родовід Банк" з боку Сергія Дядечко, він має непогані шанси все-таки здійснити цю операцію. Незважаючи на затяжну судову війну з Нацбанком за право зберегти на ринку свій банківський актив - банк "Союз", Дядечко має чимало симпатиків всередині структури НБУ. Репутація одного з головних фінансових консультантів Олександра Януковича не заважає Дядечку відчувати себе в Україні більш ніж впевнено, хоча банкір останнім часом і з'являється на Батьківщині не дуже часто. Будучи президентом і головним спонсором баскетбольного клубу "Монако", а також маючи дозвіл на проживання в Князівстві, більшу частину свого часу Сергій Дядечко проводить на Лазурному березі.
Зрідка навідуючись до Києва, банкір поки що досить успішно гасить пожежі, що виникають на полі його інтересів. Причому навіть якщо джерелом такої пожежі є Генеральна прокуратура України.
Банкір і суддя. Що спільного?
Найсвіжіша така історія - справа одіозного судді Артура Ємельянова, якого журналісти називають одним із засновників так званої "арбітражної мафії". За інформацією "Ділової столиці", колишній соратник Януковича Ємельянов не тільки уникнув люстрації, а й зумів легалізувати десятки мільйонів доларів і квартир.
У 2015 році навколо судді Ємельянова спалахнув ще й міжнародний скандал - фінансова розвідка Ліхтенштейну виявила рахунки, що належать панамській компанії Restwood Products Corporation. На думку вже українських слідчих, колишня дружина судді Артура Ємельянова - Світлана Ємельянова - мала довіреність, на підставі якої могла розпоряджатися грошима на даному банківському рахунку. У справу включилася Генпрокуратура України - в серпні 2015 року слідчі встановили, що походження капіталів пов'язано з відмиванням грошей і зазначені рахунки були заарештовані.
Розслідування йшло досить швидко і по ідеї мало закінчиться поверненням в Україну коштів, походження яких українськими слідчими розцінювалося як незаконне. Однак в січні 2016 року в справі почали відбуватися незрозумілі події.
Спочатку Апеляційний суд Києва зняв арешт з рахунків Restwood Products Corporation, пославшись на недостатню доказову базу, представлену Генпрокуратурою. Почалися судові "гойдалки", в яких ГПУ, проте, мала всі шанси на перемогу. Але вже в березні 2016 року з'явився якийсь громадянин, який заявив, що він є реальним і єдиним власником панамської компанії і банківських рахунків, що належать їй в банку Князівства Ліхтенштейн. Печерському районному судові, а потім і Апеляційному суду Києва, цього свідоцтва виявилося цілком достатньо для зняття арешту з багатомільйонних грошових коштів. Так українська держава не змогла дістатися до грошей, які, згідно з розслідування ГПУ, належали судді Артуру Ємельянову.
Сьогодні вже відомо, що цим громадянином, тоді ще неназваним, був саме банкір Сергій Дядечко. І в кримінальному провадженні, відкритому Генеральною прокуратурою, його роль в справі Ємельянова описується більш, ніж докладно: "Є достатньо підстав вважати, що на початку квітня 2015 Дядечко С.В. за попередньою змовою з Ємельяновим А.С., для приховування та маскування незаконного походження коштів, попередньо отриманих Ємельяновим А.С. злочинним шляхом, надав дружині Ємельянова А.С. Ємельяновій С. право на розпорядження рахунком зазначеної компанії № LI3108800546868502001в банківській установі Князівства Ліхтенштейн - Liechten Steinische Landes-Bank AG, залишок коштів на якому становить 13,13 млн. швейцарських франків (близько 300 млн. грн.)".
Встановивши це, Генпрокуратура знову зажадала арешту ліхтенштейнських рахунків і притягнення до відповідальності всіх фігурантів справи. Слідство знову було близьке до успіху, але клопотання ГПУ знову розглядав сумнозвісний Печерський районний суд. 1 квітня клопотання ГПУ про арешт рахунків було цим судом відхилене. Прокуратура подала апеляцію і вже 4 квітня відкрила ще одне кримінальне провадження про змову Дядечка та подружжя Ємельянових з метою приховування відмитих мільйонів. Слідчі знову вимагали заарештувати гроші на рахунку, але Печерський суд знову проявив вкрай трепетне ставлення до майна панамської компанії Restwood Products Corporation та її ліхтенштейнських рахунків, і відхилив клопотання. Сталося це зовсім недавно - 23 червня 2016 року.
Таким чином, завдяки постанові Печерського районного суду м.Києва від 23 червня 2016 року, копію якого має в своєму розпорядженні редакція, вдалося дізнатися, що Головне слідче управління ГПУ достатньо давно вважає, що кінцевим власником круглої суми грошей на рахунку панамської компанії Restwood Products Corporation в Liechten Steinische Landes-Bank AG є Артур Ємельянов. ГПУ також давно, але поки що безрезультатно, намагається повернути ці гроші в Україну. Прокурори пояснюють суду, що завдяки реалізації нехитрої схеми між Ємельяновим і Дядечком ці гроші були фактично заховані в одному з банків Князівства Ліхтенштейн, і просять суд зберегти ці кошти під арештом. Тут же дізнаємося, що департаментом спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення суддею Вищого господарського суду України Ємельяновим А.С. і його колишньої дружини Ємельянової С.Г. кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368-2, ч. 3. ст. 209 КК України, внесеного в ЕРДР під номером 42016000000000931 за фактом вчинення уповноваженою особою компанії Restwood Products Corporation (Панама) Дядечком С.В. кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.209 КК України ". Але також і бачимо, як, незважаючи на всі спроби Головного слідчого управління ГПУ домогтися результату в цій резонансній справі, судові інстанції раз по раз ламають лінію Генпрокуратури і приймають рішення на користь тандему Емельянов- Дядечко.
На думку суддів Печерського суду, сторона обвинувачення не надала достатньо доказів того, що Світлана Ємельянова є бенефіціарним власником або ж вповноваженою особою панамської компанії Restwood Products Corporation, а також, що в квітні 2015 року вона нібито була уповноважена Сергієм Дядечком розпоряджатися рахунком Restwood Products Corporation в банківській установі князівства Ліхтенштейн Liechten Steinische Landes-Bank AG.
Говорячи простою мовою, поява банкіра Дядечко в справі судді Ємельянова стало повною несподіванкою для ГПУ і поламало ту лінію, яку слідчі ретельно вибудовували до цього моменту. Логічно, що Генпрокуратурі знадобиться час на зміну стратегії.
Цікавим та показовим виявився і сам прецедент виходу на світло такої тіньової персони, що уникає особливої публічності в Україні, як Сергій Дядечко, що може свідчити лише про екстрений характер ситуації та прийнятого рішення. Справа Ємельянова тривалий час знаходиться під пильною увагою багатьох журналістів-розслідувачів, тож піти всупереч діям Генпрокуратури – фактично піти ва-банк і взяти проблеми судді Ємельянова на себе – погодився б далеко не кожен.
Судячи з усього, Генеральна прокуратура в рамках цієї справи піде в апеляцію ще не один раз. Підлеглі Юрія Луценко, так само як і посадові особи Нацбанку під час тривалої боротьби з Сергієм Дядечко у справі ліквідації банку "Союз", зіткнулися з досить незвичайною і неприємною з точки зору іміджу ситуацією. Банкір Дядечко, використовуючи широкі можливості вітчизняної судової системи, раз по раз виграє локальні битви проти прокурорів. Тим часом, резонансна історія судді Ємельянова, як і раніше, далека від розв'язки і правових наслідків.
3 
79692
Коментарі