




10,5 мільйонів гривен зарплати за поточний рік заборговувала держава шахтобудівникам Донецької області. Борг бюджету тільки перед "Донбасшахтобудом" складає 11,5 мільйонів, з яких 6 млн. - заробітна плата 500 членів колективу за 2 місяці. А їх колеги з міста Горлівка не отримують зарплату вже 5 місяців. Їм винні 3,9 млн. грн. за 2013 рік, та ще мільйон гривен - за минулий рік.
- Люди на межі втрати свідомості від голоду, тому з 4 повних змін в нас вже залишилося дві, і вже не в повному складі. Люди не можуть на важкій фізичній праці, на глибині більше 1000 метрів, працювати без заробітної плати, - розповів Gazeta.ua 51-річний Віктор Іванович Пономаренко.
Сім'я цього прохідника живе на його пенсію.
- Слава богу, цього року я став пенсіонером і, слава богу, поки пенсію не затримують, - говорить Пономаренко, батько 2 дітей. - А інакше навіть не знаю, що з нами було б.
- У людей купа боргів, беруть кредити на харчування, - говорить 35-річний горлівчанин Павло Ткачук.
- Після зміни шукаю підробки, щоб сім'я голодною не сиділа, - говорить 30-річний Денис Сапрунов, у якого є 3-річна дитина. - Піднімаюся із забою та йду на шабашки. Проблеми на підприємстві були усі три роки, що я тут працюю. Але останнім часом стало зовсім погано.
- Дітям щодня потрібно їсти, я ж не поясню, що дядько в Держказначействі або в Міністерстві не віддає зарплату, - говорить 41-річний Роман Іванов, батько 3 дітей, - живемо на 1800 гривен в місяць - зарплату дружини вчительки. Батьки пенсіонери купили нам картоплю і капусту - ось це ми і їмо.
Ситуацію в трудових колективах профспілкові лідери шахтобудівного комплексу називають критичною.
- Ось у мене в руці одна з телеграм, яку ми отримали 10 вересня : "На казначейські рахунки вам гроші за серпень перераховані, заберіть 3 мільйони", - розповідає Володимир Лащенко, голова Донецької шахтобудівної територіальної організації Укрвуглепрофспілки. - По ситуації на 15 жовтня ці гроші до нас так і не дійшли. У Держказначейства є право 3-5 днів перевіряти чи правильно нам перерахували кошти, і так само вони мають право гроші повернути назад - в казначейство столиці. Ми звертаємося до міністерства знову, шлемо телеграму: "Шанований Попович (це той, що керує там нами), гроші не прийшли"!. Ось його відповідь: "Ми по 1 вересня з вами, хлопці, розрахувалися". А грошей немає. Пишемо прем'єрові, пишемо віце-прем'єрові, вже двічі в жовтні - просимо вплинути на казначейство. Немає відповіді, і зарплати немає. Причому, якщо зарплата нарахована, хоч і не отримана, на підприємство відразу лягає вантаж платежів по фондах - пенсійному і соцстрахування, і вантаж пені. І це снігова грудка. І якщо шахтарям пеню по 2012 року списали, то шахтобудівникам ні.
- "Ми не можемо виділити кошти, оскільки вони поступають в недостатній кількості", - відповідає обласне Держказначейство, - І в першу чергу гроші виділяються на погашення захищених статей". А який же захист у наших трудящих, які щодня опускаються в шахту і там важко працюють?! - обурений Володимир Скороход, просоюзний лідер Горлівського ШСУ №10.
Робітники Шахтарського шахтобудівного управління опинилися в тій же ситуації з боргами, при тому, що працюють в особливо важких умовах на шахті "Прогрес" (м. Торез). Там температура в забої 40 градусів.
Профспілкові лідери кажуть, що робітників нема кому захистити перед державою. Запевняють, що скарги в прокуратуру лише примножать кількість проблем. Так само вони не бачать сенсу позиватися до держави в суді.
- Прокуратура нам такий друг... контрольно-ревізійні перевірки на наших підприємствах... Тереблять, штрафують наших керівників. А по наших грошах відповідь - подавайте до судів... - говорить Володимир Лащенко.
В шахтобудівників складається враження, що галузь свідомо знищується. За останні 14 років число шахтобудівників в Україні скоротилося з 26 тис. до 6 тисяч, включаючи підприємства не державної форми власності. Причому, затримують зарплату тільки робочим, які працюють на підприємствах, що належать державі.
Офіційно з вуст Президента і глави уряду постійно звучить, що вугільна галузь залишається пріоритетом економіки і повинна розвиватися. Проте, факти суперечать цим заявам.
- В програмних речах міністерства: "Ми повинні збільшити до ста мільйонів тонн вугілля в рік!", але і досі не будується жодної шахти. Підготовка для видобутку вугілля - сама невдячна, чорнова робота в шахті. Цю роботу роблять шахтобудівники і вони сьогодні опинилися біля розбитого корита. Ми намагаємося не довести людей до якихось неповоротних моментів... Поки люди нам довіряють, але... Вони зараз в такому відчаї, що готові повторити страйк, який був в 2005 році. Тоді люди відмовилися підніматися на поверхню із забою. Зараз вони готові на будь-яку форму протесту - або знову сидіти в шахті, або потопати на Київ... За це я поручитися не можу, - заявив Володимир Лащенко, який є представником Профспілки працівників вугільної промисловості.
Варто нагадати, чтот ППУП, очолюваний "регіоналом" Віктором Турмановим, підтримував Партію регіонів на усіх виборах.
Коментарі
104