Відповідальність за долю безпритульних тварин Київщини взяли на себе волонтери та соціально відповідальні компанії. Притулок "Сіріус" вже 15 років дбає про долю наших найменших братів. Сьогодні він став домівкою для понад 2100 собак та близько 400 котів.
Це найбільший притулок в Україні та найбільший приватний притулок Європи. Неймовірну роботу по утриманню тварин та усього господарства виконує колектив із 21 особи під керівництвом директора Мєзінової Олександри. На території "Сіріусу" облаштований ветеринарний блок із власною операційною, де проводяться операції різної складності: від стерилізації до складання роздроблених кісток.

Послугами хірургів користуються не тільки мешканці найближчих сіл, а й кияни, адже ціни тут набагато лояльніші. Для пенсіонерів та односільчан послуги надаються безкоштовно. Притулок закуповує весь асортимент ліків, необхідних для тварин.
На сьогодні налаштований обмін із однодумцями за кордоном і пошук господарів для українських котів та собак. Щороку до десяти тварин виїжджають до Німеччини, Італії, Швейцарії, Америки. "Ми постійно підтримуємо зв'язок із власниками наших вихованців. Останні два роки в Україні забирають мало тварин, близько п'яти на тиждень. Переважно котів, мабуть, в людей стало менше часу на вигул", – розповідає Олександра.
Зокрема, Mars Україна, як виробник корму для собак та котів, не міг не зустрітися з найбільшим оберегом долі тварин в країні. Вже понад 10 років компанія допомагає притулку кормом та медикаментами. 1 квітня співробітники привезли в подарунок для котів 9 тонн корму. "Ми виробляємо повнораціонний корм, який можна споживати впродовж усього життя тварини. Проте важливо дотримуватися дозування, вказаного на упаковці і забезпечувати тварин свіжою водою для пиття. Важливо пам'ятати, що кішки мають споживати котячий корм, а собаки – собачий", - розповідає ветеринарний лікар компанії Mars Україна Катерина Балюк.

За словами директора притулку, в Україні ставлення до безпритульних тварин абсолютно негуманне. Ані ратифікована конвенція про захист прав тварин, ані прийнятий закон про жорстоке поводження із ними зовсім не працюють. Місцева влада або дивиться крізь пальці, або навіть покриває випадки шкуродерства, а жорстокість психічно неврівноважених людей до беззахисних звірят просто не знає меж. При цьому людину можуть притягти до відповідальності за пропаганду жорстокості в Інтернеті, але не за саме жорстоке поводження.
"Я вже мовчу, що це все бачать наші діти та молодь. Саме вони часто знаходять мертвих, скалічених або притравлених тварин. Проблема безпритульних тварин стоїть в Україні гостро і вже багато років має один з найнижчих пріоритетів у влади", - журиться Олександра.

Коментарі