"Гроші, залякування та політичний тиск", - як Росія шантажує інші православні церкви

Патріарх Кирило, предстоятель РПЦ, заявив, що ніколи не визнає Православну церкву України. Адже Київська держава і церква для них – витокова історія.

Про це в інтерв'ю журналу "Країна" говорить релігієзнавець Олександр Саган.

"Сама ж Московська церква, яка так називалася до початку XVIII століття, утворена лише у 1448 році шляхом розколу Київської митрополії і самопроголошення автокефалії.

РПЦ відкрито тисне, використовуючи економічні й політичні важелі, на інші православні церкви. Одна історія із тиском на Елладську церкву лише чого варта, де лобістами московських інтересів були навіть грецькі міністри. Фактично Кремль проводить політику релігійної експансії. Це протирічить розумінню поняття "помісна церква". Нині росіяни відкрито поширюють свій вплив на чужі канонічні території. Наприклад, у випадку з Олександрійською патріархією, яка визнала ПЦУ у листопаді минулого року. Так от, Москва почала приймати під свою юрисдикцію і фінансувати священиків цієї церкви ще у січні 2019 року. Така агресивна політика дещо лякає інші помісні церкви. Не всі можуть жорстко дати відсіч. На деякі РПЦ має ще й фінансові важелі тиску. Тож вони поки не поспішають із визнанням Помісної церкви України, щоб не наражати себе на протидію МП", - пояснює експерт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Москва програє у релігійній війні з Україною" - експерт

За його словами, коли ми говоримо про союзників Москви, то у першу чергу мова йде про кілька церков.

"Антиохійську (має архієпархії в Сирії, Лівані, Іраку, Туреччині. Резиденція патріарха – в Дамаску. – Gazeta.ua) та Сербську церкви. Вони мають давні відносини з РПЦ. А на території першої, себто у Сирії, зараз взагалі триває війна за участі Росії. Сербська церква, як і Московська, перебуває в стані розпаду імперської релігійної свідомості, а тому спільні проблеми їх об'єднують. До забаганок Москви чутливі Польська, Болгарська, Чеських земель і Словаччини, Грузинська церкви. Проте вони нестабільно і часто ситуативно перебувають в орбіті РПЦ. Але у глобальних речах підтримують Константинополь. Наприклад, Грузинська патріархія у 2016 році не приїхала на Всеправославний Собор. Але зробила так не через підтримку позиції Моспатріархії, а тому, що грузини трохи по іншому трактували деякі тези, що висувалися у підсумкових документах Собору. Болгарська часто підтримує позицію Російської, але у принципових питаннях стає на бік Константинополя. Думаю, що Москва даремно сильно сподівається на беззастережну підтримку тих церков, які нині видаються їй союзниками у протидії Константинопольському патріархатові", - додає релігієзнавець.

Повне інтерв'ю з Олександром Саганом читайте у журналі "Країна" від 10 грудня.

×