
Мирний договір декларує фактичну поразку Вірменії у війні. Азербайджан відповідно переміг.
Говорить у коментарі для Gazeta.ua директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, 54 роки.
"Росія виступила посередником у підписанні мирної угоди тому, що це – єдина держава, якій більш-менш довіряють і Баку, і Єреван. Останній взагалі у кризових моментах завжди спирається на Москву. Росія не окуповує Вірменію. Вона вводить своїх миротворців на територію невизнаної Нагірно-Карабаської республіки. Це робиться для того, щоб насамперед убезпечити місцеве населення. Центральна влада Азербайджану ніколи не ініціювала депортації або якісь інші утиски етнічних вірмен у Карабаху. Але це можуть робити місцеві бойовики, які розпалені війною. Тож Баку погодився на російський контингент, щоб ні в кого не виникло підстав звинувачувати його в геноциді місцевих вірмен.
Протести, що відбулись у Вірменії після оприлюднення мирного договору, носять емоційний характер. Влада країни годувала населення брехнею та пропагандою про перемоги вірменської армії. Тож для населення фактична капітуляція була неочікуваною новиною", - пояснює експерт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прем'єр-міністр Вірменії розповів, чому погодився на припинення вогню у Карабаху
На його думку, Баку дозволить зберегти у регіоні Нагірного Карабаху вірменське самоврядування.
"Можливо, він навіть отримає культурну автономію. Але політичну – навряд. Цього немає в угоді, тож Азербайджану немає сенсу йти на такі серйозні поступки, принаймні зараз.
Виграти війну досить просто. Набагато складніше виграти мир. Сформувати таку угоду, за якої усі сторони конфлікту змогли б прийняти новий статус-кво. Договір між Вірменією та Азербайджаном дозволяє сподіватись на встановлення миру. Неможливо стверджувати, як надовго. Але він може стати основою для побудови нових відносин між Баку та Єреваном. Азербайджан довгі роки йшов до цього. Зараз вони опинились у позиції переможців. Україна також може винести кілька уроків з цього конфлікту. Найголовніший – коли держава в стані війни, треба підтримувати власну армію та не голосувати за клоунів", - додає Ігор Семиволос.
У ніч на 10 листопада президент Азербайджану 58-річний Ільхам Алієв та прем'єр-міністр Вірменії 45-річний Нікол Пашинян підписали документ про припинення війни в Нагірному Карабаху. Його текст також завірив підписом Володимир Путін. РФ виступила посередником.
Коментарі