33 дні окупації: як відновлюють селище, яке знищував ворог

22

На початку повномасштабного вторгнення селище Бородянка стало одним із перших на Київщині, через яке рухалися ворожі танки. За 33 дні окупації населений пункт пережив потужні обстріли та бомбардування.

Центральна частина зазнала особливо великих пошкоджень. Під завалами зруйнованих будинків загинули десятки людей. Станом на травень 2022 року в селищі було знайдено 41 загиблого під завалами та понад 300 - у похованнях, зроблених місцевими жителями.

Після звільнення Бородянки розпочалося відновлення селища. Що змінилося і як живе населений пункт за понад три роки після початку Великої війни, дізнавалася журналістка Gazeta.ua.

ЗРУЙНОВАНА ВУЛИЦЯ

Поблизу залізничного вокзалу в Бородянці розташовані магазини, аптека, перукарня. Там зупиняються місцеві маршрутки та таксі. Стоїть і велика цегляна будівля, яка колись слугувала своєрідним місцевим ТРЦ з безліччю крамниць. Однак під час наступу РФ - споруда була пошкоджена. Підприємці сюди так і не повернулися.

Найбільших руйнувань зазнала вулиця Центральна, якою у 2022-му рухалася колона російських танків. Тут нині поклали новий асфальт. Однак про страшні бої досі нагадують згорілі та частково обвалені будівлі. Ці руїни - так і не були відновлені.

 

- Нащо ж ви той жах фотографуєте? - питає 77-річна Валентина в яскраво-помаранчевому жилеті. Зустрічаємо її біля одного з "будинків-привидів".

- В одній зі знищених будівель була квартира моєї доньки, - каже жінка. І з сумом додає: будинок розбомбили росіяни. Повністю обвалився один під'їзд, другий - на половину.

Валентина привітно посміхається, демонструючи рівні білі зуби. Нещодавно вставила, каже жінка.

- У нас за цією будівлею є свій дім, - веде далі Валентина. - Отак було заходиш в хату після обстрілів - і небо через дах видно. Ми вже все відбудували. На кришу нам дали 200 тисяч. Інше за свої кошти ремонтували.

Фото: Дарія ЯКОВЕНКО

Посеред закинутих і зруйнованих багатоповерхівок, яскраво виділяється новий дитячий садок.

- Садочок дуже красивий, - зауважує Валентина. - От тільки я не розумію - ці будинки навколо нього збираються ремонтувати, чи ні? Бо невже дітям отакі "краєвиди" буде видно з вікон?

- Як ви пережили окупацію три роки тому? - питаємо.

- Донька із онукою виїхали до Туреччини - зять звідти родом. Вони там пожили і пізніше повернулися до нас, - розповідає Валентина.

Починає плакати.

 

- Ми жили (під час окупації Бородянки. - Gazeta.ua) у людей, які займалися бізнесом - продавали курятину. Самі поїхали на Закарпаття, а нам дозволили у їхньому двохетажному домі бути. Як не стало світла - холодіна почалася. Стаємо отак з чоловіком на коліна і укриваємося одіялом, щоб нагріти трохи місце. Тоді лягаємо. А як росіяни пішли з селища, то чоловік захотів піти глянути, що з нашим домом.

Власну оселю Валентина з чоловіком відремонтували перед повномасштабною війною.

- Як зайшла у двір і побачила пошкодження - так і впала! - різко відказує жінка.

У вцілілій частині багатоповерхівки, де жила донька Валентини, наразі мешкають люди. На місці, де колись була їхня квартира - триває будівництво. Житло обіцяють здати до серпня.

- По радіо і телебаченню передавали про убивства в Бучі. А за Бородянку ніхто і нічого не каже. Я не знаю чому, - каже наостанок жінка та йде додому.

 

Спускаючись углиб вулиці Центральної бачимо, що на багатьох будинках висять банери про майбутнє будівництво. Попід дорогою стоять нові магазини і кав'ярні. Тут також побудували новий торговий центр. Вздовж дороги робітники прокладають водопровідні мережі.

БОМБАРДУВАННЯ З ЛІТАКІВ

На провулку Жиліна розташоване модульне містечко. Там живуть родини, які втратили житло. Поруч - футбольний стадіон, де тренують дітей.

До модульного містечка йде 70-річна Тетяна Миколаївна. Її квартиру у Бородянці розбомбили окупанти.

 

- Ми одразу почали ховатися (коли почалися обстріли. - Gazeta.ua). Сказала всім людям йти до мене в підвал. Нам порадили (військові. - Gazeta.ua) всім ховатися на ночь, - каже жінка.
Перші дні окупації родина Тетяни лишалася в Бородянці. Сусіди допомагали один одному.

- Одного дня нам розрішили гастроном відкрити (власники. - Gazeta.ua). То ми там людям продукти роздавали. Потім потомилися і сіли пити чай. Альонка прийшла із хлібом спеченим. Ще люди посідали. А я вийшла на хвильку. І туди в цей момент стався авіаудар... Вон всі в одній кімнаті остались, - продовжує Тетяна ледь стримуючи сльози.

1 березня під час чергового нальоту - у Тетяни Миколаївни загинули син та невістка. Вони були у квартирі в яку влучив російський снаряд.

 

- Ми побігли (на місце удару. - Gazeta.ua), а там все горить! Літаки усюди, люди кричать. Не можу повірити досі, що їх немає, - схлипує жінка.

Жінку з онучкою та другим сином вивезли в село Нова Буда, де вони пробули декілька днів. Однак коли обстріли дісталися і цього населеного пункту - родина вирушила до Польщі, де навчався старший онук Тетяни Миколаївни.

- Ми пробули там до травня. Повернулися, а тут що? Квартира розбомблена, все розграбовано, документи згоріли, - Тетяна витирає кутики очей хусткою. - Ми може би і не верталися. Але прийшлося, бо всі документи в Україні залишилися.

Тетяна Миколаївна до останнього вірила, що син та невістка вижили під час удару РФ по дому. Але після деокупації селища - рятувальники розібрали завали та знайшли тіла.

- Я коли приїхала, то їх ховала, - говорить місцева мешканка.

 

Зараз родина живе на її пенсію, виплати за опікунство над онукою та гроші, які держава нараховує дітям, що втратили обох батьків. Точну суму жінка не називає.

- Живемо у модульному містечку. Мілана ( онука - Gazeta.ua) не хоче виїжджати з України. У неї тут друзі, школа, вчителі, - продовжує Тетяна.

Умовами в модульних будинках вона задоволена.

- Єдине, що влітку - спекотно. А кондиціонери не дозволяли вмикати. І відключення світла були, - веде далі.

 

Виживати на невеликі гроші важко, зізнається пенсіонерка. І додає: за отримані кошти потрібно утримувати не тільки себе і Мілану, але і допомагати старшому онуку, який довчається у Польщі.

- Йому там ще один рік вчитися. Далі - не знаю, як буде. Добре, що хоч не потрібно платити за його навчання. Безкоштовне, - відверто каже жінка, - Прошу в Бога здоров'я тільки, щоб їх виглядіти.

Про можливий повторний наступ росіян Тетяна і думати не хоче. Сподівається на якнайскорішу відбудову Бородянки.

 

- Надіємося, що все-таки буде мир і відбудують усе. Але важко це буде… Якщо у Бородяці 10 домов розбиті і їх ніяк не відновлять, то представляєте, яка ситуація у Маріуполі, інших містах? Там же немає нічого! - говорить пенсіонерка. - У Бородянці зараз робітники дома облицьовують, але кому воно треба? Це ж тільки фасади, а всередині там - мама дорогая, що твориться! Лучше построїли б хоть один новий дом. І люди б туди переходили жити (із модульного містечка. - Gazeta.ua), - каже жінка.

ПОВІЛЬНА ВІДБУДОВА

Багато зруйнованих будівель зустрічаються і по дорозі до залізничного вокзалу. Перехожі скаржаться, що відбудова Бородянка іде занадто повільно.

- У Бучі все швидше відновлюють, - каже місцева Ірина, - Мій будинок постраждав, але під'їзд лишвся цілий. То ми самі двері ставили. Техніка у квартирі збереглася. А от сусідній під'їзд на половину знищений. І його досі відновлюють. А вже ж скільки часу пройшло після деокупації!

Жінка каже, що попри пережиті жахи від обстрілів та окупації - люди у Бородянці не змінилися.

 

- Ото єдине, що всі возмущаются з поводу відновлення. Найбільше люди, в яких будинків геть немає. Воно і понятно. Їм живеться хуже всього. Поневіряються або в тому модульному будиночку, або десь винаймають житло, - каже Ірина, - Хоча є і такі сім'ї, який за зруйновані квартири дали грошові сертифікати. Вони на ті кошти покупляли житло в Немішаєвому.

ХТО ВІДНОВЛЮЄ БОРОДЯНКУ

Підряди на масштабну відбудову Бородянки дісталися компаніям з оточення ексмера Ірпеня Володимира Карплюка та очільника Державної податкової служби Руслана Кравченка, йдеться у розслідуванні Bihus.Info.

Наприкінці 2024-го Київська облдержадміністрація провела низку тендерів на відбудову селища. Підрядникам вже виділили 1,5 млрд грн. Зокрема, 370 млн отримала "Інвестиційно-будівельна компанія "Білд Лайф". Один із її власників - Володимир П'ятенко, який раніше очолював партію "Нові обличчя". А це - політична сила Володимира Карплюка, вказують розслідувачі.

 

Також 190 млн грн отримала компанія "БК Київ Фасад". Журналісти акцентують увагу на тому, що ця фірма пов'язана з будівельною групою "Концерт Груп", якою володіє Михайло Підвисоцький. Його партнером у будівельному бізнесі є Олександр Онищенко - колишній радник Руслана Кравченка, який до податкової очолював Київську облдержадміністрацію.

- Тендери проводилися у той момент, коли Кравченко ще керував областю, - йдеться у розслідуванні.

Загалом за час бойових дій в Бородянці були зруйновані або пошкоджені 164 будівлі. Коли рятувальники їх розбирали - знайшли 41 тіло.

Відновлення Бородянки розпочалося у січні 2023-го.

×