Старообрядці селищ Радуль і Добрянка Ріпкинського району Чернігівської області святкуватимуть Новий рік за старим стилем.
— На офіційний Новий рік припадає піст. А телевізор, випивка та м"ясна їжа — це порушення посту, — розповідає настоятель старообрядської церкви святого Димитрія Солунського отець Сергій Малащенко, 40 років. — Тим більше, що 1 січня — день мученика Ніфантія — йому моляться за гірких п"яниць. Пити в цей час — блюзнірство.
Різдво в селищах теж святкують по-іншому.
— Колядників у нас немає, — каже парафіянка Валентина Рязанова, 82 роки. — І на Святвечір не готуємо 12 страв. Після того як зійде перша зірка, їмо голодну кутю.
— Уранці 7 січня приходять хресні до хрещеників, приносять гостинці — цукерки, фрукти, — говорить отець Сергій. — За святковим столом їдять салтисон, ковбаси, холодець, пироги. Салатів та кислої капусти на стіл не ставлять. Вони вже всім набридли за піст. Вино в нас пити не заведено, можна горілку. Але дуже помірно. Про нас навіть кажуть: "Братцы-старообрядцы, хороша ваша вера, да на водку мала мера". П"яниць між нами мало. Курити заборонено. На курця дивимося як на нечисть.
У селищі Добрянка три тисячі жителів. Тут є дві церкви. Одна з них старообрядна, друга, відкрита нинішнім літом, — православна Московського патріархату.
— Меншає в селищі старообрядців, — зітхає 80-річна Лідія Карасьова. — Як чоловік старообрядець, так дружина православна чи навпаки.
Нині батюшка вже не виганяє із церкви жінок, які прийшли з нафарбованими губами чи у штанях.
До Ріпкинського району старообрядці переселилися 300 років тому з Тульської губернії Росії.
Коментарі