Фото: Телеграм-канал Андрія Цаплієнка

Малі броньовані артилерійські катери "Бердянськ" і "Нікополь" та буксир "Яни Капу" повертаються до українських Військово-морських сил після майже року російського полону в анексованому Криму. Вже прийшов в порт бронекатер "Нікополь". Другого катера "Бердянськ" і буксира "Яни Капу" поки немає.

На березі кораблі зустрічають учні та педагоги Очаківської санаторної школи-інтернату. Вони розвісили на березі прапор України. Кораблі повертають через пів року після того, як Росія мала їх передати за рішенням Міжнародного трибуналу ООН з морського права, пише Новое время.

"Йде буксирування, швидкість дуже маленька. Вони своїм ходом не йдуть, росіяни їх угробили. Познімали навіть плафони, розетки й унітази. Так що ми покажемо всьому світу варварське ставлення росіян", - пообіцяв командувач Військово-морськими силами України Ігор Воронченко.

Бронекатери та буксир мають прибути до Очакова. Російські військові кораблі, що їх супроводжували, повернули на свої військові бази, повідомляє у фейсбуці журналіст Юрій Бутусов.

На "Бердянськ", "Нікополь" та "Яну Капу"чекає детальний технічний огляд і, ймовірно, ремонт.

Швидкість катерів невелика - 12,5 кілометрів за годину, адже їх тягнуть на буксири. Досі невідомий технічний стан атакованих суден. Україна вимагатиме від росіян компенсацію за пошкоджене майно.

За даними російських медіа з посиланням на власні джерела, кораблі повертаються без боєприпасів, документів та рацій й невідомо у якому технічному стані.

Російські медіа з посиланням на ФСБ повідомляють, що росіяни залишили на кораблях штатну зброю - а це кулемети ДШКМ та бойові модулі "Катран-М".

Адвокат українських моряків Микола Полозов стверджує, що кораблі залишилися без електроніки - без навігаційних систем та електронних компонентів бойових модулів. Це значить, що їх не можна використовувати. Росіяни залишили усе цінне з кораблів як "речові докази" у справі про "незаконний перетин кордону" українською корабельною групою.

"Маючи досвід отримання корабельного складу від Росії після розподілу радянського Чорноморського флоту, а також отримання кораблів після окупації Криму, можна прогнозувати, що їхній технічний стан буде незадовільним", - розповів віцеадмірал Сергій Гайдук, який командував українським військовим флотом у 2014−2016 роках.

Тоді, після анексії Криму, Росія передала Україні частину захоплених нею на півострові суден.

Утім найновіші (наприклад, великий десантний корабель "Костянтин Ольшанський") залишила — як пояснила російська сторона, "до закінчення бойових дій на Донбасі". Командувач ВМСУ Ігор Воронченко в інтерв'ю BBC News Україна у 2018 році розповідав, що згодом росіяни використовували ті судна як кораблі-донори запчастин.

Сергій Гайдук припускає - щось подібне сталося і з "Бердянськом", "Нікополем" та "Яни Капу".

"Після обстеження треба буде багато технічних і фінансових ресурсів, а також часу, щоб відновити їх до готовності".

Він нагадує, що у рішенні морського трибуналу ООН, за яким де-факто відбувається повернення кораблів, немає жодних згадок про те, у якому технічному стані вони мають бути. Це відкриває простір для маніпуляцій.

Пробоїну в рубці катера "Бердянськ" могли заварити на суднобудівному заводі "Затока" у Керчі.

Ззовні всі три судна, скоріше за все, виглядатимуть майже так, як 25 листопада 2018 року під час нападу в Керченській протоці. Але російські ЗМІ відзначають, що повертатимуть їх без боєприпасів, особистої зброї моряків, рацій (потужних американських систем Harris) та документів.

"Весь світ бачив фото і відео. Тому якщо пробоїну заварили, це нічого не змінює. Адже факт зафіксований", - пояснює екскомандувач ВМСУ.

Пробоїна у рубці "Бердянська" фактично є доказом того, що російські військові і прикордонники вели по українських моряках вогонь на ураження. Це може стати додатковим аргументом на користь України у трибуналі з морського права в Гаазі, де незабаром почнуться слухання щодо подій біля Керчі.

Початок процесу в Гаазі є головною причиною рішення Росії повернути українські кораблі саме зараз, "нормандська зустріч" 9 грудня тут є лише тлом. "Бердянськ", "Нікополь" і "Яни Капу" повертаються за день до того, як там стартують слухання арбітражного трибуналу про "порушення імунітету трьох українських військово-морських суден та 24 членів їхніх екіпажів (Україна проти Російської Федерації) за Конвенцією ООН з морського права". Припис трибуналу ООН про передачу Росією моряків та кораблів Україні був лише підготовкою і "забезпечувальними заходами" для них.

"21 листопада у Гаазі почнеться розгляд справи по суті. Це не означає, що її у четвер одразу вирішать, але Росія хоче продемонструвати, що вона виконала припис Міжнародного морського трибуналу про повернення моряків і кораблів", - пояснює директор Інституту світової політики Євген Магда.

"Факт передачі кораблів - позитивний в очах міжнародної спільноти і важливіший, ніж знищене там навігаційне обладнання. У цьому сенсі Росія послідовна - так само вона нищила техніку, яку передавала з Криму", - додає експерт.

З точки зору Росії, вона не повертає кораблі через наказ трибуналу ООН, а передає їх "на відповідальне зберігання".

"Їх передача на відповідальне зберігання українській стороні стала можливою у зв'язку з тим, що російські компетентні органи завершили необхідні слідчі дії щодо кораблів і їх перебування на території Російської Федерації для продовження кримінального процесу не потрібне", - пояснили у російському МЗС у день передачі.

Таким чином кораблі фактично залишаються у статусі "речових доказів". Це може накладати на Україну досить суттєві обмеження.

"Це означає, що на вимогу [російського] слідчого або суду, які захочуть їх досліджувати, Україна повинна буде ці кораблі надати знову", - пояснював адвокат Микола Полозов.

Російська державна агенція "ТАСС" кілька днів тому з посиланням на свої джерела у ФСБ повідомила, що російські слідчі виключили українські кораблі зі списку речових доказів. Повернення (чи "передача") кораблів Україні - один з елементів підготовки Росії до можливої "нормандської зустрічі", відзначає Євген Магда.

"Росія створює позитивне тло для Володимира Зеленського, формує відносини довіри. І це потрібний для неї момент. Не лише з прицілом на "нормандську зустріч", а з прицілом на побудову українсько-російських відносин у новій парадигмі", - пояснює експерт-міжнародник.

Судячи зі слів заступниці міністра закордонних справ України Олени Зеркаль про магістральну спрямованість команди президента Зеленського "на мир з Росією", такий підхід Кремля наразі цілком сприймають у Києві.

"Гучність антикремлівської риторики за останні пів року у Зеленського та всього керівництва держави зійшла нанівець. Я не чув якихось гострих випадів Разумкова чи Гончарука на адресу Кремля. А Зеленський назвав Росію агресором один раз - у вересні з трибуни Генасамблеї ООН. Росія дуже добре розуміє, що будь-які питання російсько-українських відносин у нинішньому стані українського суспільства мають резонанс, і намагається цей резонанс використати", - говорить Євген Магда.

Це несе з собою загрозу подальших поступок на користь Москви.

"Росія хоче прогнути Україну по максимуму. Це видно, наприклад, по заявах російських політиків про "прямі переговори" Києва з "ОРДЛО", - попереджає аналітик.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "РФ готується до "нормандського формату" - експерт про повернення кораблів

Є у поверненні кораблів і позитивні для України моменти.

"Це свідчення того, що міжнародне право все-таки працює, хоча Росія це і заперечує. Росія не "передала", а "змушена була повернути" по-піратськи захоплені українські кораблі. Це потрібно постійно повторювати, адже точність формулювань має значення", - відзначає Євген Магда.

Про те, що повернення кораблів - "не акт доброї волі", а виконання рішення міжнародного трибуналу, чітко заявив український міністр оборони Андрій Загороднюк.

У МЗС України додали, що можуть вимагати компенсацію за збитки, завдані росіянами кораблям.

×