Крим перетворюється на пустелю: розповіли про жахливу ситуацію на півострові

Жителі Криму скаржаться на погану якість води та засолення грунту. Люди тікають на материкову частину України або в Росію.

Воду в населених пунктах дають по годинах, а в колодязях вона стає солоною. На колишніх рисових полях тепер намагаються виростити льон і соняшник. Фактично північна частина півострова поступово перетворюється в напівпустелю. Про це повідомляє OBOZREVATEL.

"Ситуація сумна. У Чорноморському, Джанкойському, Роздольненському, Первомайському, Совєтському, Кіровському районах, а також у Феодосійському і Старокримському воду дають по годинах. Люди кидають свої землі та їдуть на материк або в міста, ближчі до моря. Поливати городи нічим. У кращому випадку можуть посіяти пшеницю. У колодязях стоїть солона вода, пити її неможливо", – розповіла Вікторія Олейник, яка живе в північній частині півострова.

Місцеві жителі розповідають, що в Нижегородському районі, де населення весь рік вирощувало огірки, зараз через відсутність води теплиці стоять порожніми. Водночас Красноперекопський район уже перетворився на пустелю.

"Севастополь знову без води. З нею поки тільки центр і Бахчисарайський район, які харчуються з водосховищ. Вони поповнюються талими водами (Бахчисарай) і штучним водосховищем Міжгорне (Сімферополь)", – скаржаться кримчани.

Колишній глава комітету з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства Криму Олександр Лієв зазначив, що через відсутність попиту будинки в північному Криму подешевшали в 3-4 рази.

"Приблизно 95% води раніше спрямовували на зрошення сільськогосподарських земель. Для пиття людям вистачить артезіанської води, вони не помруть. А ось для поливу полів, садів води після перекриття каналу немає. У результаті сільське господарство вмирає, люди продають землі, сільськогосподарські підприємства. У жителів немає роботи, деградує ґрунт. Залишаються там жити тільки пенсіонери, а це говорить про демографічні проблеми", – зазначив Лієв.

При цьому у гірських районах Криму, де розташовані основні курорти, проблеми з водою немає. Лише в Коктебелі та Феодосії. Жителі північної частини скаржаться, що їх кинули напризволяще. Водночас кримчани зазначають, що міст у Росію ніякої користі їм не приніс.

"Вони міст побудували не для людей, а для себе. Щоб російські туристи до моря їздили, і щоб у разі чого швидко можна було сюди танки і військових перекинути. Нам від їхнього мосту ніякого толку немає. Вони набудували тут військові бази і для себе бурять свердловини. У результаті забирають прісну воду, а що нам залишається? Обіцяли під час спорудження мосту провести і водопровід на півострів. І що, де він?", – зазначив житель Красноперекопська.

Заступник глави Меджлісу Ільмі Умеров переконує, що вирішити водну проблему в Криму можна лише за допомогою України.

"З артезіанських свердловин тепер беруть воду на полив. Але замість прісної води надходить уже солона, вона йде вгору і відбувається засолення ґрунту. Деякі екологи стверджують, що через декілька років Крим перетвориться на пустелю. Але насправді він існував і до появи Північно-Кримського каналу. Там був степ, люди не займалися сільським господарством, але вони займалися м'ясом, вовною. Думаю, якщо води не буде, то люди змінять свій рід діяльності. Адже іншого способу вирішення проблеми з водою немає. Я не чув про те, що можна пустити водопровід по дну моря. Та й навряд чи можна знайти таке джерело води в Росії, щоб забезпечити водою увесь півострів", – наголосив Умеров.

У Криму майже повністю припинили вирощувати рис, хоча раніше його садили вздовж Північно-Кримського каналу, і він стояв "по пояс" у воді. Зараз замість нього поля засівають льоном і соняшником, із яких роблять олію. Однак, люди скаржаться, це невигідно.

"На багатьох полях замість рису тепер росте будяк. Тварин навіть пасти ніде, вся трава стоїть суха. Для худоби теж потрібна вода, а де її взяти?", – розповів фермер Анатолій Іванович. Хоче продати свою землю, однак, бажаючих її купити немає, а віддавати за безцінь не хоче.

Підприємець із Джанкойського району Руслан розповів, що через відсутність води не може вирощувати кавуни та дині.

"Це було вигідно, хоч і скуповували товар дешево, все одно, там вага велика, заробляв я непогано. Уже два роки баштанні не саджають, для них потрібно багато води. Посіяв пшеницю, але все одно це не дуже вигідно", – скаржиться Руслан.

Люди, які займалися вирощуванням овочів, набурили свердловин і збираються ще протриматися декілька років.

"Але вода вже звідти йде солона, тому закінчитися все може дуже швидко", – розповіла мешканка північної частини півострова Антоніна Журавльова.

Керівник громадської організації "Зелений лист" Владислав Балинський розповів, що дефіцит води на степовій частині півострова буде лише рости. Балинський назвав три основні чинники.

"Перше – це звичайно ж, перекриття Кримського каналу. Дешева дніпровська вода, завдяки якій в степовому Криму, крім історичного тваринництва, став можливий розвиток землеробства, перестала надходити на півострів. Відповідно, наповнюваність наземних водоймищ і підземних водоносних горизонтів також змінилася. Друге – це кліматичні зміни глобального масштабу. І третє – це антропогенний вплив в масштабах самого півострова. Зокрема, діяльність водомістких виробничих ліній, подібних виробницту діоксиду титану на підприємстві "Кримський титан" (власником є ​​Дмитро Фірташ. – Ред.)", – зазначив Балинський.

Експерт розповів, що ще в середині й наприкінці 90-х років минулого століття у наукових дослідженнях констатувалося погіршення якості води у водоносних горизонтах саме в північній частині степового Криму.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Біля окупованого Криму випробували зенітно-ракетні комплекси

"Поступове погіршення якості питної води в результаті збільшення її мінералізації, відбувається досить швидко. Межі "засолювання" просуваються з північної частини півострова до південної на сотні метрів за рік. Зараз цей процес значно прискорився", – пояснює він.

Прискорення пов'язано не тільки зі зміною клімату. Виною тому і "Кримський титан", який за роки окупації рази в чотири збільшив свої потужності, оскільки з'явився попит на його продукцію. Відповідно, зросло і споживання води – технологія вимагає великої кількості рідини на "Титані".

"Якщо раніше для хімічного виробництва використовували воду з каналу, то тепер перейшли на свердловини. Однак підземні водоносні горизонти повинні експлуатуватися з можливістю поповнення. В іншому випадку вони або виснажуються, або поступово засоляються. Також наукові дослідження підтвердили факт просочування відходів хімічних виробництв (лакофарбовий завод, "Кримський Титан" тощо) у джерело питного водопостачання міст Армянськ, Красноперекопськ і прилеглих населених пунктів – Ісходненський водозабір", – розповів Балинський.

Експерт наголошує, що на більшій частині степового Криму, у багатьох населених пунктах вода вже не відповідає вимогам МОЗ і ВОЗ.

"Якщо говорити про мінералізацію, то тут вона вище допустимих значень в десятки разів, а люди цю воду змушені вживати. Те ж саме і з вмістом таких речовин як важкі метали – талій, миш'як, ртуть, а також нітратів, сполук сірки і фосфору. Зокрема, у воді Ісходнинського водозабору гранично допустимі норми за багатьма показниками перевищені в кілька разів. Тому, крім браку питної води, спостерігається і погіршення її якості, що найчастіше залишається просто непоміченим і призводить до хвороб та ранньої смертності", – зазначив Балинський.

Окупаційни влада визнає, що на півострові великі проблеми з водою. Чиновники зазначають, що рівень жорсткості та мінералізації води залишає бажати кращого. Це відбувається через підвищення витрат води з підземних сховищ – ґрунт і вода засолюються.

Також зазначають, що у Красноперекопсьому й Першотравневому районах вода вже була визнана непридатною для пиття. Її жорсткість становить 25 мілімоль на літр за норми 7, а мінералізація в шість разів вища за норму. І пов'язано це з тим, що єдине джерело центрального водопостачання у регіоні – Воронцовський водозабір підземних вод – виснажується. В результаті у водопровід просочується морська вода з водоростями, яка забиває трубопроводи.

Так мешканці, котрі найбільше страждають від проблем на "Кримському титані" в минулому році майже місяць спостерігали, як із їхніх кранів тече брудна бура вода. На ній не тільки не можна було готувати їжу, але й митися, прати білизну в такій воді.

×