Речі у колючому дроті символізують те, як радянська влада виривала і знищувала культуру кримських татар.
18 травня в Україні вшановуємо День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
74 роки тому радянська влада почала депортацію кримських татар із Криму до Узбекистану, Сибіру та Уралу. Вимушеними переселенцями стали 191 044 кримських татар. У Кримському домі проводять арт-інсталяції для вшанування пам'яті жертв депортації.
"Кримські татари і Росія мають одне на одного алергію. Ми не сприймаємо авторитарні режими, всередині нас дух свободи. РФ ненавидить татар. Бояться, що підбурюватимемо інші народи стати незалежними", - розповідає громадський активіст, співзасновник ініціативи "Крим SOS" Алім Алієв.
Автори інсталяцій розповідають, що рубероїд став символом повернення татар до Криму 1990 року. Азбестом покривали дахи тимчасових будинків. Для цілого покоління цей запах став символом повернення. Інсталяції із забитими вікнами - символ покинутих під час депортації будинків.
Автор: Gazeta.ua
Рубероїд став символом повернення татар до Криму у 1990 році. Азбестом покривали дахи тимчасових будинків. Інсталяції із забитими вікнами - символ покинутих під час депортації будинків.
"Книга у колючому дроті символізує те, як радянська влада виривала і знищувала нашу культуру. Символ актуальний. В окупованому Криму знову намагаються нас знищити. Можемо робити паралелі між тим, що було 1944-го і зараз. Росія вдруге знищує татар. Народ найбільше боїться і не хоче почувати себе гостями на власній землі. Від України очікуємо, що будуть прийняті зміни до Конституції щодо статусу Криму після деокупації (зміни мають дозволити змінити назву Кримської автономної республіки на Кримсько-татарська автономна республіка.- Gazeta.ua). Сподіваємося, що Крим скоро повернеться. Нової депортації від Росії не очікуємо, як це було при Союзі. Тепер весь світ допомагає нам боротися. Ніхто не хоче, щоб повернення в Україну відбувалося за військовим процесом. Серед кримських татар до 1 відсотка підтримують РФ. Російська "влада" не має великої підтримки. Те, що показують більші цифри - пропаганда", - додав Алієв.
Автор: Gazeta.ua
На вшанування організатори попросили принести квіти у вазонах. Рослини виймають з горщиків і ставлять на біле полотно. Це символізує відірваність народу від рідної землі.
"Росія не повторить депортацію татар. Вони втратили момент, коли це можна було зробити. Зараз наші чоловіки не на війні, як це було 1944 року. Тоді залишалися самі жінки, діти і старші люди. Тому з ними так вчинили. Не було кому чинити опір. Між депортацією 1944-го і окупацією 2014 року можна провести паралель. Зараз Росія переслідує масово татар через погляди і релігію. Саджає до в'язниці. Намагається зламати, залякати. Їм це не вдасться. Опір буде. Хоча ми не візьмемо до рук зброю. Від України очікуємо національної автономії", - розповідає Магіле. До Києва переїхала 2016 року.
Автор: Gazeta.ua
- Відвідувачі запитували, що буде з квітами. Коли виймаєш рослину з вазону, бачиш коріння і яку воно форму приймає. Так і людина набуває тієї форми, де живе. Якщо її висмикнути, не знаєш, чим все закінчиться, - розповів Львівський художник Влодко Кауфман.
"Мою родину депортували. Батьки народилися в Узбекистані. Мама повернулася до Криму 1989-го, а батько у 1990-х. Кожного року проводили вшанування пам'яті жертв. У ніч з 17 на 18 травня читали молитву, запалювали свічки. Так тривало до окупації Росією півострова. 2014-го був останній мирний мітинг, востаннє провели такий обряд. Росія заборонила", - розповідає Джеваір. До Києва переїхала 2017 року.
Потяг із депортованими кримськими татарами робив зупинки, щоб можна було викинути із вагонів тіла померлих людей. Про життя в депортації Gazeta.ua розповів 60-річний Ільмі Умеров, заступник голови Меджлісу кримсько-татарського народу.
×
Зараз ви читаєте новину «"Кримські татари і Росія мають одне на одного алергію" - Алієв».
Вас також можуть зацікавити свіжі новини
України та світу на Gazeta.ua
4 
11170
Коментарі