Сірого суботнього ранку, коли кияни ніжилися у ліжках, за філармонією п"ятеро цуциків і семеро кошенят тремтіли від холоду. Волонтери кутали малечу в старі ковдри і рушники. Так почалася акція роздачі безпритульних тварин.
Із контейнерів чулося тихе "няв". Радості жалісній картині додавало чорне цуценя, кількамісячна Діна. Вона безперестанку гасала скопаними клумбами, риючи ями.
— Діна — символ наших акцій, — посміхаючись, розповідає 23-річна працівниця Товариства захисту тварин Тетяна. — Дуже грайлива і лагідна, завжди у центрі уваги. Всі її люблять. Але ніхто чомусь не бере.
Діна зрозуміла, що йдеться про неї, тицьнула носом у мої ноги, хотіла забратися на руки.
Акція "Знайди собі друга!" проходить у центрі Києва щосуботи. Її організовують активісти Київського товариства захисту тварин та волонтери притулку в Гостомелі. Найбільше під аркою щастить тваринкам-малюкам.
— Яке воно гарненьке! — каже 19-річна киянка Стася про симпатичне руденьке кошеня. — Котик?
— Так, хлопчик, місяць і три тижні, — відповідає Таня. Руденький клубочок вовтузиться у неї на долонях. — Ви тільки погляньте на нього — красенем виросте!
Діна грайлива і лагідна. Усі її люблять. Але ніхто чомусь не бере
— Тимофію, беремо! — впевнено каже Стася своєму хлопцеві. Очі дівчини засяяли радістю. Про кошеня вона мріяла давно, і Тимофій вирішив зробити коханій подарунок.
Одному — пощастило! За годину знайшло господаря ще одне хвостате створіння. Сіренького пухнастика понесла додому 11-річна киянка Аня. Її мамі Альоні кілька тижнів не давала спокою думка узяти кошеня з вулиці.
Як правило, протягом дня господарів знаходять 10-15 котів та собак. З усіма киянами, хто бере тварин, товариство підписує договір, перевіряючи згодом, чи добре їхнім вихованцям.
— Сьогодні підвела погода, — дивлячись на сіре небо, каже Марія, координатор програми. — Зазвичай приходить багато людей. Інколи люди просто хочуть потримати тварин на руках. Дехто приносить гроші, ліки, їжу.
— Дівчино, вам потрібна біленька кішечка? — звернулася до мене молода жінка. Вона обережно пригортала до грудей щось маленьке. З-під червоної куртки виглядали білі вушка.
Спершу мені захотілося взяти крихітку, зігріти, нагодувати, не випускати з рук. Але згадала, що вдома днями нікого не буває... Сумно вичавлюю з себе "ні".
— Мала квартира, алергія — "відмазки", — присоромлювала згодом киян якась жінка. Вона приїхала з донькою на власному авто, щоб дати притулку грошей. — У мене вдома шість кішок, два пацюки й бульдог. Усім вистачає місця. А от алергія, якщо її собі надумати, може з"явитися навіть на тещу.
Студенти Могилянки зібрали за тиждень 500 грн для тварин у Гостомельському притулку. Куплених 50 кг котячого корму має вистачити 160 котам на тиждень.
Найбільше, стверджують студенти, притулку потрібні робочі руки. Студенти Могилянки планують навідуватися раз на місяць: привозити корм і працювати.
Найбільше бродяжок на Куренівці
Тварин найчастіше знаходять на Куренівці — на вулицю їх викидають торгівці пташиного ринку. Котам та собакам щастить, якщо волонтери їх підбирають і доправляють у готель для тварин та ветлікарні. У Гостомельський притулок "новачків" не привозять — немає вільних місць. Нині там живе 450 собак і 160 кішок.
3 
7644
Коментарі