"Знаєте, а тут жив Ющенко, — заводить розмову біля кінотеатру "Флоренція", що на Троєщині, місцевий завсідник дешевих кафе. — Я його добре пам"ятаю. Хороший такий чолов"яга і батько хороший. На усі збори ходив. В о-о-оцю школу!" — показує на школу N259.
Про життя нинішнього президента Віктора Ющенка, 52 роки, у мікрорайоні Вигурівщина нині може розказати кожен місцевий. Його будинок на Архітектора Ніколаєва, 11, стоїть у самому центрі Троєщини — неподалік від райадміністрації.
— Ми у різних під"їздах жили. Перша дружина Світлана у нашій школі українську викладала, — каже продавщиця кіоску на Ніколаєва. — Він зі всіма мужиками у дворі завжди здоровкався.
Звичайна двопід"їздна коричнева 16-поверхівка на тій же вулиці. Жителі з першого поверху Ющенка не пригадають.
— Та вони не знають, нові тут, — раптом каже жінка з квартири N6. Матері п"ятьох дітей Ларисі Гриценко Ющенко завжди помагав зносити коляску.
Поверх Ющенка, правда, Лариса забула. Довго бігали сходами. На восьмому нарешті натрапили на сусідку Віктора Андрійовича пенсіонерку Марію Головашкіну, 69 років:
— Та ось навпроти нас жив, у трикімнатній квартирі. Ми тут цілою площадкою товаришували.
У нього була жовта дев"ятка з сумськими номерами
Нинішній власник "президентської" квартири N32 двері журналістам не відкрив. Ми дзвонили, а він вимикав світло — ніби нікого немає вдома. Його звуть Олександр Руденко. Він працює у якихось фінансових установах. Потім по телефону сказав:
— Я ремонт зробив — тут від Ющенка нічого не залишилося. Напишіть: "від коментарів відмовився".
Майбутній президент переїхав на Троєщину у 1985 році. Це перша квартира, яку Віктор Ющенко отримав у Києві. Тут він мешкав із першою дружиною Світланою, дочкою, яку всі звали Ліною, та сином Андрієм.
Троєщина тоді була майже пустирем. Нові багатоповерхівки стояли необжиті, ліфти не працювали. Усі новосели робили ремонт. Тридцятирічний Віктор, мав, кажуть, золоті руки. Все у хаті робив сам, ще й сусідам помагав.
— Прийшов, мені на балконі прибив планку для мотузок, цвяхи забивав, — гордиться Марія Головашкіна.
Інша сусідка Ющенка — Ніна Іштванік, 50 років, — пригадала, що заїжджала у новий будинок разом із родиною Віктора Андрійовича. Машина у нього була — жовта дев"ятка з сумськими номерами. Запросила "ГПУ" у гості. У цій квартирі був єдиний телефон на поверсі. Віктор часто забігав зателефонувати по роботі.
— Вітя і мені люстру вішав, — показує Ніна. — З чоловіком моїм вулики прямо вдома майстрували. Медом квітковим та гречаним пригощав. Дуже роботящий, — веде нас по квартирі жінка. — Ось у цій кімнаті його син Андрійко уперше пішов. Ми взагалі дуже дружили. Двері ніколи не закривалися. Ходили одне до одного у гості. Часом Віктор дзвонив, казав, що їде з жінкою у відрядження й просив забрати дітей з садка. Вони у мене й ночували. Син мій його Ліну за коси смикав.
Вітя і мені люстру вішав
Діти сусідів ходили в одну школу за будинком. У сина Ніни Іштванік — Олега — день народження 24 лютого, а у Ющенка — на день раніше.
— То ми два дні святкували, починали у них, а закінчували у нас.
Жінка каже, що ніколи на бачила Віктора Андрійовича п"яним. За столом він усе вірші Шевченка напам"ять читав. Свої теж.
— Куліш із пшоном смачний готував, — пригадує Ніна.
Коли Ющенка призначили головою Нацбанку, він переїхав у квартиру у Царському селі, поруч із роботою. Потім іще раз заїжджав на Троєщину — дошки свої забирав на балконі. Далі сусіди бачили його лише по телевізору.
У 2001 РОЦІ в Ніни Павлівни помер чоловік.
— Я не знаю, звідки дізнався. Він тоді прем"єром був. Наступного дня зателефонував мені, запропонував допомогу.
— А я пиріжки з капустою на Майдан возила. Щодня. Так шкода його було тоді. Ми йому хочемо тут меморіальну табличку повісити, — додає Марія Головашкіна.
2 
7644
Коментарі