Упродовж січня в київському метро на "червоній" гілці курсує потяг із соціальною рекламою попередження цукрового діабету. Щоб привернути увагу киян до проблеми - вагони оздобили спеціальними ілюстраціями. Заходячи всередину - пасажири потрапляють в "квартиру" сучасної української родини, за задумом креативників. Картинки на стінах вагону показують - які звички в родині можуть призвести до розвитку діабету, а які навпаки бережуть здоров'я. Потяг став частиною програми "Міста долають діабет". Міська влада втілює програму разом із фарм-компанією. Мета - привернути увагу киян до того, як спосіб життя впливає на здоров'я, а також наголосити - діабет "помолодшав".
Чи вдалось авторам проєкту достукатись до киян і чи сподобалась акція пасажирам - з'ясовувала Gazeta.ua.
"Кольоровий" потяг з п'яти вагонів вийшов на маршрут після обіду. За чверть п'ята уперше за день він прибув на платформу станції метро "Лісова". Ззовні - оздоблений біло-зелено-червоними силуетами іноземних міст - Нью-Йорка, Парижа. У вікна видно, що всередині - стіни помережані картинками в пастельних тонах.
Разом із пів десятком киян заходимо до вагону, розфарбованого у червоне. За задумом авторів проєкту - у цьому вагоні наголошують на небезпечних сигналах, які сприяють розвитку захворювання. Одразу навпроти входу напис: "Вік 45+ - група ризику для діабету". Ліворуч – зображення хлопця, який розвалився на дивані, слоган: "Мало руху – причина надмірної ваги, що може призвести до хвороби".
Ліворуч від входу - на помаранчевих сидіннях перемовляються дві жінки. На вигляд, обидві дещо старші за 45 років. Одна представляється Тамарою. Цікавимось у них, чи звернули увагу на "соціалку", чи вважають її корисною. Спочатку обговорюють питання між собою - потім відповідають.
Ліворуч – зображення хлопця, який розвалився на дивані
"Реклами соціальної не помітили, але непогано, зараз почитаємо", - запевняє Тамара.
Її товаришка скаржиться, що заледве встигли вскочити у цей розмальований потяг, і сприймає ідею скептично.
"А яка різниця, які висять оголошення? Якщо я сиджу, а воно напроти мене, то звертаю увагу, а як десь там, – то – ні".
А яка різниця, які висять оголошення?
До розмови прислухається пасажирка у картатій масці, представляється Галиною. Каже - про діабет потрібно інформувати.
"Мало знаємо, лише те, що це дуже паскудна хвороба, яка з'їдає імунітет".
"Я думаю, це чудово, я підтримую таке, - посміхається Ганна, дівчина років 18 у яскравому пальті та з блакитними навушниками. – Корисно нагадувати, що треба стежити за своїм здоров'ям щоденно. Я захоплююся нутриціологією (наука про харчування – Gazeta.ua), читаю дещо".
Чоловік у чорній куртці кілька разів перечитує назву кампанії проти діабету, намагається збагнути сенс. Представляється Володимиром. Каже, що не розуміє, що до чого.
"Місто лікує діабет". А як саме лікує?
"Я у цьому не розумію сенсу – "місто лікує діабет". А як саме лікує? Чого раптом місто? Навпаки подалі від мегаполісів здоровіші люди живуть, ніби. Логіки навіть у цьому нема", - каже. Гуглити, щоб дізнатись подробиці - не збирається, на сайт програми заходити не бачить сенсу. Соціальну рекламу про діабет вважає для себе не корисною. "У мене хронічний панкреатит, я своїми цікавлюся хворобами, а іншими - непотрібно".
Згадує: приятелі хворіли на цукровий діабет, один навіть помер. Каже, що про недугу захочуть дізнатися ті, кому поставили діагноз.
"Друг на інсуліні років десять "сидить". Йому буде цікаво. Іншим – може й потрібно на майбутнє, он бабусям, наприклад", – киває на літню жінку у в'язаній рожевій шапці.
Корисно було б написати не сайт, а й контактний номер для власників "кнопочних" телефонів
Резюмує – корисно було б написати на стінах потягу не лише сайт, а й контактний номер для власників "кнопочних" телефонів.
Потяг від'їжджає від станції Дніпро і пірнає під землю. На Арсенальній заходить близько десяти людей. Серед них - поліціянтка Ольга. Має втомлений вигляд, каже - їде з роботи. Вважає, що в метро ліпше попереджати про інші проблеми.
"Тут крадіжки процвітають, реклама відволікає".
Потяг доїжджає до Академмістечка і забирає нових "потенційних глядачів" реклами. Пасажири їдуть з роботи, мають втомлений вигляд і на картинки не дивляться.
Тут крадіжки процвітають, реклама відволікає
Русявий хлопець зі смартфоном в руці піднімає очі на ілюстрацію в зелених тонах - так позначили "добрі звички", які не дають розвиватись хворобам. Зображена жінка з дитиною на пікніку. Підпис: "Заведіть добру звичку - харчуйтеся правильно та їжте 500 грамів овочів на добу". Роздивляється, потім починає набирати щось в телефоні. Каже - гуглить наступні станції - нібито, зображення почепили там, де раніше була карта.
Гучномовець оголошує Лісову - на виході ловимо машиніста. Цікавимось, що він думає про ініціативу з кольоровим потягом.
"Я дивлюся тільки за своєю роботою", - розвертається та йде.
Хто створив соціальну рекламу
Київську кампанію "Міста долають діабет", до якої входить і цей різнокольоровий потяг, організували спільно департамент охорони здоров'я КМДА та данська фармацевтична компанія. Якщо вірити сайту, остання спеціалізується на інноваційних ліках від хронічних захворювань, серед них – діабет, виготовляють інсулін.
З 2014 року фармацевтична компанія проводять схожі акції в різних містах світу. Мета - розповісти, які соціальні та культурні фактори можуть створити ризики для розвитку діабету 2-го типу серед містян.
"При створенні дизайну вагону ми надихались реальним життям: в нашому оточенні є люди, які дотримують здорового способу життя. Однак є люди, які мають нездорові звички – найчастіше тому, що не знають і не усвідомлюють впливу свого способу життя на виникнення діабету та ожиріння", - зазначили в українській філії компанії.
Люди не усвідомлюють впливу свого способу життя на виникнення діабету та ожиріння
Окрім соціальної реклами - організовують зустрічі з медиками, допомагають пацієнтським об'єднанням. В Києві планують навесні 2022 року облаштувати мобільні станції здоров'я, де безкоштовно діагностуватимуть на недугу.
Скільки обійшовся дизайн квартири-вагона у київському метро - не кажуть. Але на трирічну перспективу програми "Міста долають діабет" обіцяли виділити 10 млн грн.
"Лікування цукрового діабету в Україні входить до пакету гарантованих медичних послуг, тобто лікарські засоби – інсуліни та таблетовані цукрознижувальні препарати – є безоплатними для пацієнтів або надаються з незначною доплатою", - наголосили в компанії.
Що ще робили такого плану
Потяг з квартирками звичок – це київське ноу-хау, кажуть у КМДА. У сербському Белграді минулого року брендували автобус, в італійському Мілані – залучали учнів у школах до створення виставки картин про здорові звички та харчування. А в британському Лестері - улюблені спортивні клуби.
Що думають про кампанію люди, хворі на діабет
На шляху від Лісової до Академмістечка нам не трапилася жодна людина з цукровим діабетом.
"Суспільство мало поінформоване про цукровий діабет, тому такі потяги привертають увагу до цієї хвороби і дають зрозуміти діабетикам, що вони не самі, що про це варто говорити, цього не варто соромитися. Це ефективно, адже у метро щодня їздять мільйони людей", - каже Маріанна, мама якої має діабет.
Мене дратує, що щоб отримати безкоштовний інсулін мама повинна здавати аналізи щоразу
"Мене дратує, що щоб отримати безкоштовний інсулін, мама повинна здавати аналізи щоразу і щоб там були ідеально низькі показники. По секрету, таких показників немає ні в кого. Тому інсулін доводиться купувати за свої гроші".
Мама Маріанни вважає: людям треба розповідати про наслідки малорухливого способу життя та неправильного харчування. Дивується словам про те, що хтось працює на благо діабетиків, комусь відшкодовують ціну ліків й існує навіть перелік препаратів.
Цифри захворюваності в Україні
84 тис. киян хворіють на діабет, майже 16,5 тисячі – інсулінозалежні. В Україні живуть 1,2 млн діабетиків з підтвердженим діагнозом. За світовою статистикою, дві третини діабетиків – містяни.
За свідченнями лікарів компанії IQVIA торік хвороба помолоділа до дитячого віку, не кажучи про 20-30 річних, що отримують приписку "діабет" в медкартці вже удвічі частіше.
11 серпня 2021-го оновили реєстр лікарських засобів, які підлягають відшкодуванню державою вартості за програмою "Доступні ліки". До нього увійшли 292 препарати, зокрема 16 — для лікування бронхіальної астми. Їх можна отримати за електронним рецептом. Його видає сімейний лікар чи терапевт, із яким підписали декларацію. Він визначає, скільки упаковок на місяць може одержати хворий. Після оформлення рецепта пацієнт отримує повідомлення на телефон з номером і кодом підтвердження. Їх показує в аптеці, що бере участь у програмі "Доступні ліки". Перелік таких є на сайті Національної служби здоров'я України, або це можна дізнатися у свого терапевта.
Фармацевт видає пацієнту безоплатні ліки. Якщо необхідного препарату немає, можна зачекати чи обрати іншу аптеку.
Коментарі