РФ атакувала багатоповерхівку у Києві: як моторошний удар пережили її мешканці

24

Вранці, 7 лютого, росіяни масовано ударили по Україні ракетами та безпілотниками. Протиповітряна оборона знищила 44 цілі із 64.

Під ударом окупантів вкотре опинився Київ. Постраждали люди в Дніпровському та Голосіївському районах. В останньому – через ворожу атаку була частково зруйнована 18-поверхівка. Загинуло четверо людей. Загалом у столиці від нападу з повітря постраждало 35 людей.

Кореспондентка Gazeta.ua побувала у багатоповерхівці. Поговорила з її мешканцями та на власні очі побачила, яких руйнувань зазнала будівля.

ДОЧКУ ПОРІЗАЛО

- У мене жінка померла, - говорить спокійним, але тремтливим голосом чоловік, на вигляд 60 років. Погляд прикував до підлоги. Поруч із ним зібралися кілька немолодих сусідів і рідні, що приїхали підтримати. - Немає моєї Людочки більше. А дочку всю порізало, вона зараз в реанімації. А у мене ні документів, ні ключів - даже не можу в гараж піти.

Киянин мешкав на 13-му поверсі. Зараз у вікнах його оселі видно тільки чорні від кіптяви стіни. Після падіння уламків у квартирі обвалилася стеля. Бетонна плита впала на його дружину.

- Вона не одразу загинула, - розповідає племінниця чоловіка. Тримає руками комір куртки, щоб її не розхристав вітер. - Дядько питався підняти плиту, але не зміг. Жінка задихнулася.

 

Багатоквартирний будинок розташований поблизу метро Теремки. Неподалік над дорогою працює вуличний базар, стоять кіоски з шаурмою, кавою й ковбасами. За кількасот метрів звідси - торговельний центр.

Уранці мешканці навколишніх будинків прокинулись від потужного вибуху. Згодом почули ще один - на житлові квартири впав уламок збитої російської ракети. Фасад, балкони й кімнати охопило полумʼя, пластикові вікна почали плавитися. Сірий дим стіною закрив небо.

- Немає нах*й квартіри! Згоріло всьо! - панічно кричить у слухавку кремезний чоловік.

Звук сирен і рев моторів губиться у завиванні вітру - у Києві збирається на дощ. Жінки беруть дітей за руки й ледь втримують клунки з речима, які винесли зі зруйнованих осель.

 

Із підʼїзду в новорічному пледі з оленями виходить чоловік із закривавленою ногою, що виглядає з-під розірваної штанини. Зупинився - і віддаля знесилено спостерігає, як палає його дім.

- Я лежала, думала вітер сильний. Раз, другий десь бахнуло. А потом уже третій раз бахнуло, і на мене вікно полетіло, - розповідає Зінаїда, ледь стримуючи хвилювання. - Духовка стояла на тумбочці - усе позлітало. З балкона повиносило все у комнату. Моя квартира з той сторони на сьомому поверсі. Діти вийшли з собакою гулять, а я дома. Усе зашаталося, а вікна повилітали з коробками. Я не могла вийти, бо двері перекосило. Спасатєлі вибили, і тоді я вже вийшла. По сходах бігла й вдівалася, що вспіла вхопить. Повна хата води - ні вікон, ні дверей.

Фото: Лілія МИЦКО

На клумбах розкиданий брудний посічений одяг, утеплювач з фасадів розлетівся подвірʼям. Запах гару й плавленого пластику вʼївся у стіни разом із сажею. Навколо будівлі почепили червоно-білу стрічку. Її рве сильний вітер. На входах у підʼїзди патрулюють правоохоронці й рятувальники. Кілька пожежників, стомившись, пʼють каву поблизу.

КОТИ ЗГОРІЛИ

Навпроти волонтери й сусіди поставили столи. Роздають гарячі напої, бутерброди, ліки й речі першої необхідності. Чоловіки розрізають на шматки рулони прозорої плівки, щоб мешканці могли забити вікна. За стрічкою стоїть жінка у білому пуховику. Його дали сусіди, бо сама вийшла без нічого, зізнається.

- Ми були всередині, на 17-му поверсі, - згадує мешканка будинку Альона Безолюк. На обличчі видно свіжі порізи від осколків. - Це там, де утеплення звисає. Півтори години шукали воду. Коли виходили надвір, то ще не горіла квартира. Тільки дим був. Воно все знизу горіло, а коли відкрили воду - то був слабкий напор.

 

Коли почалася повітряна тривога, жінка забрала сина в сусідню кімнату. Моніторингові групи писали про відбій загрози - аж тут зовсім поруч пролунав потужний вибух.

- Я побігла в кімнату до дитини. Нахилилася, щоб підняти - і якраз в цей момент все скло полетіло мені в обличчя, - розповідає Альона сухими почорнілими від попелу губами. - Якби я не нахилилася, то там би й залишилася. Малий перелякався, бо я його винесла в хол. Двері ледь вибили з хати, щоб вийти, бо все перевернуло.

Жінка взяла дитину й пляшку води, бо син просив: "Пити, тошнить". Не встигли одягти навіть куртки й вибігли на вулицю.

- Не могли чекати пожежників, бо у квартирі вже неможливо було знаходитися. Знизу попав осколок і такий жар був, що не в силах терпіти. Спека сумашедша й купа диму, - говорить Безолюк. - Там ще двоє котів моїх… Думаю, що вони згоріли від тієї кіптяви. Надіюсь, що вони забігли в іншу кімнату й залишились живі. У нас в квартирі все обгоріло й поплавилось, мабуть. Вдарило так, що все летіло.

 

До Альони підходить жінка у бордовій жилетці, обіймає її й починає плакати.

- Тьотя Надя, я не плачу, і ви заспокойтесь. Я жива! - відказує різко Безолюк і продовжує розповідь. - Мене одягли, а зараз чекаю, щоб хоч зайти у квартиру. Малого забрала знайома з мамою. Він спить, хоч ніколи вдень не лягає. Коли все сталося, то з переляку вирубався, у нього аж судороги почалися. Мені повезло, що трохи зібралася, бо всі бігали у паніці й кричали.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Привид Києва" і ас неба: про легендарного пілота ЗСУ розповіли невідомі історії

Родина жила у трикімнатній квартирі. Зараз чекають, коли рятувальники дозволять зайти всередину, щоб забрати речі й документи, а також заклеїти вікна.

 

- Сусідку привалило плитою. Їхня дочка в лікарні, її зашивають. Усі були в квартирах - а куда нам бігти? - роздратовано каже жінка. - У нас найближче укриття в метро. Це далеко, по-перше, а по-друге, у мене дитина після хвороби. Він ніякий , того й не хотіла нести вулицею. Сказали ж у групах, що чисто. Ми подумали, що можна розслабитись - і тут взривається ракета.

ТЕЛЕВІЗОРИ І ВЗУТТЯ

Тротуари й доріжки вкриті битими шибками з вікон, а деревʼяні рами вчепилися за голі дерева разом зі шторами. Скло від ударної хвилі вибило також у сусідніх будинках і навіть на зупинці далеко звідси. У школі за кілька метрів облаштували штаб допомоги постраждалим. Туди місцеві зносять одяг і їжу.

На лавку ставить сумки жінка в синьому пуховику й сірих спортивних штанах. Живе на девʼятому поверсі, тому вогонь її дім оминув.

 

- Я спокійно ставлюся, зазвичай, до обстрілів. Як кажуть - поки не вдарить вже по плечу. Вибігла в тамбур із сусідкою в останній момент. Коли почула другий вибух, зрозуміла - прилетіло в наш будинок, - зізнається Ольга. - Двері всі вибило.

Жінка родом із Донеччини. У 2016 році переїхала до столиці й почала будувати нове життя. Ніколи не думала, що війна наздожене мене тут, каже.

- Я не могла уявити, що може прилетіти сюди. Це рандомно відбувається, важко передбачити, - говорить. - Я в такому шоковому стані, що навіть не можу придумати, яке покарання мають понести росіяни за це горе, що нам вчинили.

 

Біля входу в зруйнований підʼїзд зібрався натовп. Власники квартир чекають черги, щоб зайти всередину. Рятувальники супроводжують людей у найбільш зруйновані помешкання, а поліція заходить на нижчі поверхи.

Із домівок кияни виносять пакети з одягом і взуттям, ковдри, валізи, набиті речима. Хтось тримає у руках телевізор, а дехто - клітки з папугами й хомʼяками. Із переноски втекла сіра кішка й сховалася під сміттєвий бак. Рятувальники намагаються приборкати її й повернути господарям.

×