Лише в червні у районах Києва мають пройти 47 громадських слухань з різних питань. Збори проводяться навіть в окремих кварталах міста. Люди не завжди добре розуміють, куди і навіщо їх запрошують.
В актовому залі школи N219 пахне свіжою фарбою, легкий протяг. Поки учні на канікулах, із півсотні людей прийшли за оголошенням влади обговорити проблеми 2-го мікрорайону Оболоні. Було трохи молоді, пенсіонерів, решта — люди середнього віку, переважно мешканці будинків N1а та N17 на Лайоша Гавро. Голова Оболонської райради Вадим Ягодка на слухання не прийшов. Кажуть, був на нараді у міського голови. Зате сиділи представники комунальних служб і начальники ЖЕКів.
— Люди плутають слухання з мітингом, звинувачують одне одного, ображають. Цього не треба робити, — заспокійливо промовляла заступник голови Оболонської райадміністрації Тетяна Лазнюк.
Потім зачитала з папірця правила проведення слухань — як поводитися, як просити слова. Люди слухали без емоцій. Дехто зі старших почав куняти. Жвавіше трималися ті, хто збирався обговорювати долю двох майбутніх будинків для постраждалих від афери "Еліта-Центру". Їх пропонують збудувати у дворах уже існуючих будинків на Лайоша Гавро.
— Питання зняли учора ввечері. Забудовники щось вирішують із міською владою. Тому поговоримо про проблеми мікрорайону, їх у нас багато, — хвилин через 20 після початку слухань повідомила Тетяна Лазнюк. — Прошу не скаржитися на особисті негаразди, як-от: несправна плита, труби. Для цього є суботні прийоми в адміністрації.
Присутні вислухали новину й далі все одно говорили про будинки для "елітівців".
— Так, прошу не перебивати. Наш будинок не хоче, аби перед вікнами була багатоповерхівка, — командно почала молода киянка Ірина Ярова. — Там ґрунтові води. Якщо буде землетрус, то новобудова завалиться. Краще побудуйте нам невеликий гастроном.
Ми вас зібрали, аби пояснити, звідки гроші беруться
— Влада не дасть вас скривдити, — пообіцяла Тетяна Лазнюк і відпила зі склянки "Живчика".
Кінець зустрічі таки закінчився "особистими негараздами". Нарікали на сміття біля будинків, черги в поліклініці, відсутність місць для стоянок авто, водіїв, які миють машини біля бювету, брудний генделик у парку.
Представники влади слухали, час від часу хитали головами і записували щось у блокноти. Ведуча подякувала присутнім за гарну поведінку. Розходилися люди поволі, в хорошому настрої.
Натомість із громадських слухань у Шевченківській райдержадмністрації учасники ледь не вибігали. Коли все нарешті закінчилося, люди не приховували радості. Близько сотні керівників і бухгалтерів шкіл, лікарень, бібліотек "слухали" про формування районного бюджету.
— Ми вас зібрали, аби пояснити, звідки гроші беруться і куди їх витрачають. Аби ви не просили більше, ніж влада може дати, — повільно і з посмішкою говорила з трибуни заступник голови Шевченківської райадміністрації Надія Лисак, 58 років.
Фінансисти й податківці прочитали лекції про гроші. Спочатку присутні конспектували, але дуже швидко почали нудьгувати. На задніх рядах читали газети. Питань до лекторів не було.
— Навіщо це? — запитав мене якийсь чоловік.
З трибуни керівники закладів все одно просили закласти їм у бюджет більше грошей.
Пожвавлення у залі викликала фраза Надії Іванівни "тепер підведемо риску". Люди почали вставати з крісел.
— А хто тут є від громадських організацій? — спитав перший заступник голови РДА Юрій Риженко, який увесь час просидів мовчки.
Руку підняла одна жінка.
— Треба було запросити громадськість, — дорікнув Риженко. — Більше на нараду схоже.
— Проблеми ж ми обговорили, — відповіла Надія Лисак. — Нарада — так нарада.
2 
7644
Коментарі