Як рятували київські каштани на Хрещатику

28 квітня 2010 року столичним каштанам по вул. Хрещатик, зробили уколи від деревної молі.

Ідею запропонував агроном Володимир Липський, маючи сподівання, що у такий спосіб дерева залишаться зеленими до самої осені.

"Усі кияни знають, що вже в серпні каштани починають жовтіти, листя сохне. Це відбувається не через спеку, а через каштанову міль", - сказав він.

У дерева ввели засіб "Камеркіл" вартістю 184 грн за ін'єкцію.

 

Перед уколом, по всьому діаметру стовпа сверлили 7-сантиметрові отвори, у них за допомогою шприца впорскнули "ліки", самі ж дірки заклеїли рідким силіконом.

Передбачалося, що каштан не хворітиме 3 роки.

 

Команда агрономів зробила уколи лише 45 з 91 каштана, що ростуть на Хрещатику. Не вистачило грошей.

Але попри ін'єкції дерева в липні-серпні щороку всихають.

У 2013 на Хрещатику висадили 285 каштанів сорту "Бріоті" - стійкого до молі у несприятливому середовищі. Згодом зясувалося, що з них тільки два дерева є заявленого сорту. Дві третини виявилися звичайними кінськими каштанами. У серпні каштани посохли.

 

"Близько 70 відсотків саджанців каштана кінського висохли. Решта саджанців виглядають трохи краще. Деякі екземпляри повторно зацвіли. Це є аномалією розвитку і передує загибелі каштанів. Їх навіть не поливають", - повідомив тоді еколог Олександр Соколенко.

Зеленбудівці переплатили на закупівлі скандальних саджанців значну суму.

 

"Кожен саджанець коштував місту понад 4 тисячі гривень, у той самий час, у рік закупівлі тих таки каштанів, комерційні підприємства, розташовані поблизу Києва, пропонували саджанці гіркокаштану білого такого самого розміру та віку за 700-800 гривень, а саджанці гібриду "Бріоті", яких так і не дочекався Хрещатик, за 900-1200 гривень", - підсумував він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 1,20 гривні на кілограмі каштанів заробляють пенсіонери і діти

×