Перший сніг та крига найбільше лякають лікарів швидкої меддопомоги на Лісовому масиві. Саме сюди звозять киян, які ламають руки й ноги на столичній ожеледиці.
Холодний суботній ранок і запах лікарні — невеселий початок вихідних. Тільки невтомна метушня медсестер пожвавлює сумну картину черги в травматологію. Дівчата зранку ледве встигають накладати гіпс першим жертвам київської ожеледиці.
Біля кабінету лікаря-травматолога на кушетках у ряд сиділи кілька подружніх пар. Чомусь травмовані самі жінки. У всіх однакові, наче з одної списані, травми лівої руки. Жінки терплять біль без емоцій, навіть намагаючись розвеселити своїх похмурих чоловіків. У коридорі в цей час накульгує юнак, який норовить прослизнути до травматолога без черги. При цьому він кривиться від болю. Історія його травми — простіше не буває.
— Випив увечері разом із друзяками. Впав. Чи підвернув ногу, чи зламав її. От такі наслідки, — ледве піднімає і показує він свою праву.
63-річна травматолог Антуанета Бондаренко розповідає, що в холоди до лікарні швидкої допомоги протягом дня зверталося приблизно 50—60 потерпілих. У п"ятницю та суботу, після першої загрозливої ожеледиці та снігопаду, травмованих було, очевидно, разів у півтора більше. Точніші дані матимуть після вихідних. Але досвідчені травматологи можуть прогнозувати статистику, дивлячись надвір через вікно лікарні. Наприклад, минулого року за такої погоди протягом дня привозили 100—120 "поламаних" та просто травмованих киян.
Найчастіше киян привозять з травмами та переломами, отриманими на базарах, у підземних переходах, зупинках громадського транспорту
Перші "слизькі" дні — "найурожайніші" на травми. Бо люди ще не звикли до снігу й льоду й не ставляться до нього, як до небезпеки.
— Я йшла ввечері біля універмагу "Україна", послизнулася, впала, — розповідає Ніна Сидорчук, 42 роки. — Цілий день у п"ятницю йшов дощ, тому плитка була дуже слизькою. В одній руці тримала парасольку, в другій — сумку. До лікарні пішла зранку, думала, до завтра мине. Але рука за ніч розпухла, стала якогось коричневого кольору. Після рентгену мені сказали, що перелому нема, але гіпс треба накласти. Серйозно розтягнені зв"язки на нозі.
Найчастіше киян привозять з травмами та переломами, отриманими на базарах, у підземних переходах, зупинках громадського транспорту. Також часто падають та калічаться на східцях магазинів і власних будинків. Багатьох киян привозять з Хрещатика, а приїжджих — з вокзалу, сумно відомого своєю слизькою плиткою.
— А я вийшла з метро Лісова, — продовжує розмову Людмила Машко, 60 років. І йшла собі, не поспішаючи. Асфальт був слизький, як скло, ніхто ж сніг не прибирає з тротуарів. Упала. Тепер місяць ходитиму зі зламаним передпліччям. А в мене скоро день народження.
Першими з самого ранку до травматичного відділення привозять пенсіонерів. Вони падають ще вдосвіта, коли йдуть по хліб і молоко. А от найбільше травмованих привозять надвечір. Не важко здогадатися, що більшість із них — "під мухою". Неправда, що п"яному море по коліна. Найлегше "під градусом" б"ється голова й ламаються руки.
Лікарі радять падати правильно — на бік, при цьому не використовуючи руки як важелі чи опори.
Руки при падінні згинайте й притискайте до себе, наче своєрідний "амотизатор".
Носіть взуття з гумовою не слизькою підошвою або клейте на підошви лейкопластир.
Травмуються під реанімацією
А от це вже зовсім не смішно. Хоч як не дивно, але одне з найбільш небезпечних і травматичних місць у Києві — це вхід до відділення реанімації 17-ї міської лікарні, що розташована в Печерському районі (пров. Лабораторний, 16).
До входу ведуть усього три сходинки. Зате які! Вони викладені кахлями, і після дощу, снігу або ожеледі стають настільки слизькими, що ноги буквально роз"їжджаються. Упродовж дощового дня тут падає щонайменше десятеро киян. Однак адміністрація лікувального закладу міняти ці сходинки не збирається.
2 
7644
Коментарі