Будемо сподіватися, що настане такий момент, коли в Києві перестануть виникати проблеми. Ті проблеми, які були успішно подолані депутатами Київради VIII скликання, ми називали успіхами. Тому правильно розцінювати названі нами провали як виклики. Ті виклики, з якими за 5 років своєї роботи Київрада так і не впоралася.
Провал №1. проект Генплану
Депутати, урбаністи і жителі столиці єдині в думці, що місту потрібен чіткий документ, що регламентує забудову Києва. Попередній Генеральний план Києва, прийнятий при Леоніді Черновецькому, отримав неприємну критику. У тому числі і від причетних до його створення. На думку начальника КП "Інститут Генерального плану Києва" Сергія Броневицького: "Мало того що прогнози не виправдалися - протягом цих 10 років не вели моніторинг реалізації Генплану, не робили необхідних коректив. У той же час було внесено кілька тисяч змін, що стосуються будівництва в зелених зонах, в центральній історичній частині міста.
Вони-то і розв'язали руки забудовникам-інвесторам, які запустили багато скандальних будівництв, ігноруючи не тільки думку киян, а й норми законодавства".
Проект нового Генплану столиці, представлений мером в грудні 2019 року, теж викликав хвилю критики. Так Олег Титамир, президент ГО "Українська організація захисту споживачів послуг", дуже засумнівався, що крім презентаційних файлів, існує текстова частина проекту. І, дійсно. Текстову частину опублікували пізніше.
Як зазначає депутат Київради Людмила Костенко: "Об'єкти, які закладені в Генплані, прекрасні. Подільсько-Вигурівська лінія метро на Троєщину, аеропорт "Рославичі" між Обуховим і Васильковим, довгоочікуване відкриття Подільсько-Воскресенського моста. Але залишається питання - де брати кошти для реалізації проектів? Хто інвестуватиме об'єкти? Тому Генплан Києва в нинішній редакції виглядає як явна передвиборна демагогія".
Провал №2. Відсутність єдиної транспортної схеми
Даний провал логічно випливає з першого пункту. За відсутності чіткої карти будівництва житлових і виробничих будівель, відсутнє і розуміння, як пересуваються мешканці міста. Одні транспортні дільниці переповнені, але не можуть розвиватися через корупційних схем. Як сталося з приміськими маршрутами з Броварів. Інші при мінімальному пасажиропотоку зазнають збитків.
На думку урбаністів, столична влада не знає, який пасажиропотік в дійсності відчуває транспортна система Києва. Навіть за мінімальними оцінками, крім 3,7 млн. жителів, близько 500 тис. працюючих щодня в'їжджає і виїжджає в місто з передмістя (з тих же Броварів). З огляду на ці потоки, потрібно було б розробити максимально комфортні транспортні розв'язки. По можливості, слід було замінити транспорт з двигуном внутрішнього згоряння на електричний, більш екологічно чистий і економний.
Для розробки подібної транспортної схеми, не кажучи вже про її реалізацію, знадобляться мільйони бюджетних коштів. З досвіду Берліна, який не пошкодував грошей для такої реформи, ці вкладення окупляться протягом десяти років. Але це суперечить вже сформованим фінансовим схемам столиці.
Провал №3. ПДФО - 40/60
За абревіатурою ПДФО ховається "податок на доходи фізичних осіб". Щорічно розмір ПДФО Києва становить 50% від загального ПДФО країни, а це десятки мільярдів гривень. Але згідно з Бюджетним кодексом України лише 40% ПДФО залишається в бюджеті Києва, основна частина переходить в загальний бюджет країни.
Депутат Київради, заступник постійної комісії питань бюджету та соціально-економічного розвитку Людмила Костенко пояснює: "У Києві будь-яка поломка транспортної системи - зупинка метро, закриття моста або реконструкція автомагістралі веде до колапсу і величезних фінансових втрат. Щоб підтримувати життєзабезпечення мегаполіса, з існуючої навантаженням на транспортну і соціальну структури, потрібно залишати 100% ПДФО в місцевому бюджеті. Це єдиний справедливий спосіб розподіляти податкові кошти жителів Києва".
Незважаючи на всі зусилля постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Київради, ініціатива внести зміни до Бюджетного кодексу успіху не мала. Також безрезультатною залишилася ініціатива депутатів Верховної Ради. Законопроект №2254 від 10.10.2019, одним з ініціаторів якого був одіозний депутат Олександр Юрченко, відправлений Комітетом на доопрацювання, але звідти так і не повернувся на повістку ВР. Обіцянки, дані мажоритарниками від "Слуги народу" по столичним округам, так і залишилися передвиборними обіцянками.
Провал №4. МАФи
Малі архітектурні форми - кошмарний сон столичних урбаністів і справжнє лихо, на думку самих киян. Питається, хто ж, якщо не кияни, користуються послугами МАФів, - тютюнових кіосків, магазинів "біля дому", кав'ярень, шевських майстерень і навіть перукарень? Завдяки високій щільності проживання, київські МАФи - це високооборотний бізнес. Тому боротьба Київради з МАФами теж двоїста.
З одного боку, із завидною регулярністю доносяться повідомлення, що демонтовані сотні МАФів, в тому числі і торгових.
З іншого боку, часто знесення МАФів виглядає як боротьба з конкурентами. А законні споруди пропонують всіляко заохочувати, аж до наклейок-голограм, що засвідчують легальність МАФу.
Більш того, київська влада розуміє прибутковість МАФів. Тому в 2019 року навіть був зроблений пошук інвестора, щоб розмістити свою сітку магазинів з "затребуваними сортами хліба, м'яса птиці, яєць, молока і молочних продуктів". Можна констатувати, що поки немає ні законодавчої, ні фінансової, ні політичної волі, щоб остаточно вирішити це питання.
Провал №5. Закритість міста для інвесторів
Київ - місто впровадження передових технологій, тому він не може існувати лише на бюджетні кошти. Тут постійно здійснюються нові проекти, які повинні приносити прибуток інвесторам. Деякі з цих проектів ініціює столична влада, а потім шукають під них приватного спонсора. Наприклад, в лютому 2020 р. було оголошено, що гроші для побудови пішохідного моста на острів Оболонський буду виділені не з бюджету, а надійдуть від стороннього інвестора.
На жаль, закордонні спонсори не поспішають до Києва. На законодавчому рівні не відрегульовані багато процедур. Часто проектам, до яких хочуть залучити інвесторів, не вистачає "прозорості". На думку президента компанії 9.8 Group, американського бізнесмена Гіві Топчішвілі, спонсор "не може знайти в Україні правильний, репутаційно не заплямуваний фінансово-економічний проект, в який міг би вкласти мільярдну інвестицію. Причина - ні люди, ні команди в Україні не проходять due diligence (англ. "Належна обачність").
Йому вторить Людмила Костенко: "Для інвестора потрібно розуміння, скільки він вкладає і що за це отримує. Також важливо, щоб механізм отримання грошей був повністю легальним. У випадку ж із столичними проектами, спонсор може отримати т.зв. "Black box". Інвестор не завжди розуміє, звідки береться прибуток, тому йому важко підтвердити її законність. Для західного бізнесу, звідки переважно й приходять інвестиції, питання прозорості є принциповим".
5 викликів, 5 невирішених проблем діючі депутати передають своїм послідовникам. Чи впораються нові обранці киян з цими викликами або повторять провали колег? Покаже тільки час.
2 
7644
Коментарі