30 бездомних собак живуть у парку біля Політеху

 

Собаки обжили парк неподалік Київського політехнічного інституту. Це триває два роки.

На території пси живуть, народжують і доглядають цуценят. Харчуються на стихійному м"ясному ринку, розташованому неподалік станції метро Політехнічний інститут. Продавці підгодовують їх кістками та м"ясом.

Зроблений у парку диктофонний запис прослухати важко. Постійно лунає собачий гавкіт і зойки переляканих жінок. У середу кореспондент "ГПУ" нарахував у парку понад десяток бездомних тварин. Вони гавкали на перехожих, кидалися їм під ноги. Та нікого не кусали. Побачивши пса, що біжить алеєю назустріч, більшість перехожих зупиняються, аби не провокувати тварину. Є такі, хто піднімає каміння чи палицю.

70-річна Марія Василівна Кукса живе в будинку N4 на вул. Боткіна. Це за 200 м від стихійного ринку. Жінка збирає в парку опале листя для 11-річної онуки Дарини. Дівчинку на прогулянку не взяла.

— Продавці постійно годують собак, — каже Марія Кукса. — Цього літа дійшло до того, що люди, які хочуть позбавитися своїх чотирилапих, привозять їх на цей базар і кидають. Бо знають — тут нагодують. А потім собаки розгулюють парком, бігають біля станції метро, гавкають на людей. Добре, хоч не кусають.

Марія Василівна підрахувала: у парку й неподалік живуть понад 30 собак. Серед них є породиста вівчарка, решта — дворняги. Жінка забула, коли востаннє спокійно гуляла парком з онукою.

— Даринка боїться тут гуляти, — каже Марія Василівна. — Максиму, старшому внуку, 17 років. Він псів не боїться. Але я ж за них переживаю постійно! Боюся, що собаки можуть порвати дітей. Вони ж вилітають із-за дерев, гавкають, скалять зуби, агресивні. Тільки їх бачу — одразу шукаю очима палицю чи камінь, аби відігнати. Уночі прокидаюся кілька разів — гавкають, виють. Усі, хто живе поряд із парком, не мають спокою. Нам це набридло.

У парку після лекцій відпочивають студенти. На лавці сидять 20-річні Ольга Войтенко, Юля Проскурня та Юля Ковтун. За лавкою сплять чотири собаки. Ще одна бігає навколо, гавкає на перехожих.

— Через парк завжди стараюся ходити з подружками. Сама не ризикую. Боюся, що покусають. Якщо їх бачу — серце б"ється частіше, нервуюся, озираюся, — розповідає "ГПУ" Ольга. Додає, що через псів відпочити в парку неможливо.

Найбільше на безпритульних псів скаржаться столичні собаководи. Більшість беруть палиці, виходячи на прогулянку. Олександр Шелест, 52 роки, вигулює собаку Фільку в парку шість років.

— Зграя бездомних псів розірвала в цьому парку за останній рік двох собак, — каже чоловік "ГПУ". — Першим постраждав пекінес. Господар не встиг відігнати собак, і вони розірвали песика на його очах. Інша трагедія сталася з фокстер"єром, але там винуватий власник. Він випустив собаку в парк без нагляду. Через годину пес приповз у квартиру з розірваним животом, покусаний. До вечора фокс здох, — каже Шелест.

Безпритульні собаки сприймають парк як власну територію, то й охороняють її, упевнений чоловік.

×