Студенти і частина інтелігенції Китаю захотіли змінити політичну систему наприкінці 1980-х років. Почалися мирні протести і акції, які переросли в криваві протистояння. 4 червня 1989 року на площі Тяньаньмень в Пекіні китайська армія розігнала масову демократичну демонстрацію. Введені на площу танки відкрили вогонь і буквально їхали по рядах демонстрантів на очах мільйонів телеглядачів. Кількість жертв оцінюється від сотень до кількох тисяч чоловік.
Протестуючи проти дій влади, ще у квітні на центральній площі Пекіна Тяньаньмень тисячі протестувальників розбили наметове містечко. Серед учасників не було єдності. Їхні погляди були крайньо протилежні - від вимог прискорення реформ і рішучої боротьби з корупцією і економічною кризою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 236 розстрільних ям із рештками в'язнів знайшли на Соловецьких островах
20 травня в Пекіні було запроваджено воєнний стан. 3 червня війська спробували зайняти площу, в Пекін було введено танкові частини, які колонами рушили на площу Тяньаньмень. Для захисту від них демонстранти спорудили барикади з автобусів, тракторів, стальних балок, обливали танки бензином і підпалювали. Солдати вели хаотичний вогонь по демонстрантах.
До вечора площа була взята армією під контроль, пройшли масові арешти демонстрантів. Влада наклала заборону на висвітлення подій у місцевих мас-медіа і поширення іноземних газет. Кількість убитих і поранених залишається невстановленою. Армійські частини дуже швидко зібрали тіла і спалили їх. Різні джерела називають числа від 242 чоловік - офіційна версія, до 1000 - дані The New York Times і Amnesty International. Розвідка НАТО називала 1 тис. загиблих солдатів і 6 тис. мирних жителів.
Події на площі Тяньаньмень викликали неоднозначну реакцію за кордоном - від повного осуду з боку Західної Європи, США, Австралії, південноамериканських країн, до повної підтримки з боку Бірми, Чехословаччини, Північної Кореї, Німецької Демократичної Республіки. СРСР та Індія ніяк не відреагували на подію, аби не псувати відносин з Китаєм.
2 жовтня 1990 року в Україні розпочалася серія акцій мирної громадянської непокори під назвою "Революція на граніті". Студенти вийшли на площу Жовтневої революції. Вони вимагали перевиборів Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі не пізніше весни 1991 року, а також відставки голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола. Протести тривали з 2 по 17 жовтня 1990-го в Україні (тодішній УРСР). Стрижнем протестних подій було студентське голодування на площі Жовтневої революції у Києві (нинішньому Майдані Незалежності).
2 
1
Коментарі