Без якісної політики пам'яті народ не може процвітати. Разом із мовою та культурою - це важлива складова розвитку держави. Таку думку висловив третій президент України Віктор Ющенко.
"Нас вчили, що Павлік Морозов - добре, Микола Щорс - добре, Іскра і Кочубей - добре. Це ті українці, яких треба бачити щодня і брати приклад. Я щодня їду на роботу повз станцію метро "Арсенальна". Там стоїть постамент червоного рваного граніту з гарматою. На ньому стояв пам"ятник зрадникам Іскрі та Кочубею. Їх Мазепа під Києвом стратив, поховали під стіною лаври. Наприкінці 1917-го бійці УНР скинули монумент.
У січні наступного року після перемоги під Крутами у Київ з військом заходить більшовик Муравйов. Вбиває 15 тис. людей - тих, що носили вишиванки або розмовляли українською. Поховані у Маріїнському парку. Зараз на тому постаменті стоїть гармата, яку викотив Муравйов в честь окупації Києва. Якою треба бути нацією, щоб мати таку товсту шкіру і байдужість до свого діда, який обороняв Київ, не хотів московської окупації", - міркує політик у інтерв'ю "Еспресо".
Кожна столиця світу розбудована таким чином у культурному плані, що гості бачать через кожні 50 метрів памятники, камені, меморіальні таблички. Якісь сторінки історії характерні для міста і країни.
"У центрі Києва є Хрещатик та бульвар Шевченка. До них потрапляє більшість відвідувачів міста. Там стоїть постамент від Леніна. Як так, що найцентровіше місце у нас пустує. Вище по бульварі на гарному коні - постать Миколи Щорса. Який стріляв у спини бійцям УНР. Завдання пам'ятника знаходиться у корені "пам'ять". Яку ми хочемо зберегти пам'ять про Щорса? Радянська влада ставила монумент кожному зраднику. Привчали нас, що Хмельницький наш герой, бо він "воссоединил" зз Росією. Такого слова навіть у словнику не було. Але нас до нього швидко привчили. Як до Щорса і до гармати Муравйова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Все кудись летить, наче в прірву - про що писали газети у серпні 1991-го
Та ми маємо зараз думати над іншим. Де те українське довкілля, яке має виховувати хлопців і дівчат. Що вони візьмуть зі згаданих локацій? Триває калічення нації. Слід шукати ідентичність і ставати цільними. Якщо нас легко розпиляти по мові, по культурі, по пам'яті, то для чого нам Українська держава? Вона буде затребувана тоді, коли виникнуть національні уявлення, які треба буде захищати. Так, у німців, чехів, болгарів. У всіх хто визначився в національному питанні", - вважає Ющенко.
На центральних місцях повинні стояти національні герої, щоб люди цікавилися їх вчинками. Об'єднувалися навколо них.
24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення Незалежності України. 1 грудня 1991 року його підтримав народ на Всеукраїнському референдумі. Через це дату святкування Дня Незалежності змінили.
20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову "Про День Незалежності України", якою встановила дату 24 серпня.



















Коментарі
6