У Криму розстріляли вчених та політиків

Чекісти розстріляли десятки представників кримськотатарської інтелігенції у Сімферополі 17 квітня 1938-го. Прикрили кривавий терор звинуваченням діячів у "контрреволюції, націоналізмі та шпигунстві на користь іноземних держав".

У так звані сталінські розстрільні списки по Кримській АРСР найвизначніші представники кримськотатарського народу потрапили ще 5 березня. Серед них: голова першого Курултаю кримськотатарського народу та письменник Асан Сабрі Айвазов, перший директор Бахчисарайського палацу-музею і етнограф Усеїн Боданінський, історик та письменник Осман Акчокракли, учасник кампанії із переведення кримськотатарської мови з арабської на латинську графіку Абдулла Лятиф-заде, один із зачинателів пролетарської літератури кримських татар Джафер Гафар, заступник директора науково-дослідного інституту татарської мови та літератури Якуб Азізов і багато інших. Деякі з них уже перебували під арештом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У в'язниці помер історик, який досліджував сталінські репресії

Перед виконанням заздалегідь визначеного вироку, чекісти проводили короткотривалі знущальницькі судові засідання. Жодного права на захист чи оскарження вироку безвинні люди не мали.

"Біографії жертв 17 квітня 1938 року ще треба буде відновити дослідникам, які лише відносно нещодавно отримали далеко неповний доступ до архівних матеріалів, - розповідала Крим.Реалії кримський історик Гульнара Бекірова. - А цей день - 17 квітня 1938 року - слід запам'ятати нам усім, щоб він ніколи не повторився - ні з нами, ні з нашими дітьми, ні з іншими - ні в чому не винними жертвами людожерських режимів".

Наслідки цієї масштабної трагедії кримськотатарський народ відчуває і сьогодні.

×