Командир сполучення УПА-Південь Омелян Грабець "Батько" загинув у бою з військами НКВД 10 червня 1944-го.
За своє життя пройшов польський концтабір Березу Картузьку, тюрму. Організовував оборону проти польських погромів. Окрім НКВС, на нього полювало й нацистське гестапо.
"Батько" входив до похідної групи, яка під час Другої світової війни мала дістатись до Воронезької області через Київ. Саме в цей час радянські спецслужби та партизани розпочали полювання на командирів УПА. Група повернулася до Рівного і перейшла на нелегальне становище.
1943-го за свою діяльність Омелян Грабець отримав звання полковника та призначення командиром УПА-Південь. Почав організацію відділів УПА у Хмельницькій і Вінницькій областях. Проводив рейди на нацистські табори. Звільняв в'язнів із табору в Калинівському районі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Довше всіх протримався - український командир потрапив у пастку в лісі
Коли фронт рухався на захід, контроль над колишніми нацистськими територіями перебирали війська НКВС. Облаву на українських повстанців організовує 3 батальйони НКВС і радянського залізничого полку. Боївку повстанців оточили біля села Микулинці Літинського району на Вінниччині.
Омелян Грабець дав наказ прориватись. Сам сів за кулемет і за ним загинув.
Місце поховання українського командира невідоме.
100 тисяч солдатів та півмільйона волонтерів — такою була єдина в Другій світовій армія, що представляла українські інтереси. 14 жовтня є символічним днем створення Української повстанської армії.
УПА діяла від 1942 року, перший бій — бій із нацистами відбувся 7 лютого 1943 року біля містечка Володимирець на Волині. У 1949-му році Головний командир Роман Шухевич реорганізував армію. Невеликі збройні відділи, які продовжили боротьбу — мобільніші, значно легше маневрували та краще надавалися для ведення диверсійних дій та протидії радянській пропаганді. Цей етап боротьби тривав до полонення останнього генерала і командира підпілля Василя Кука у 1954-му. Останній відомий історикам бій повстанця і чекістів відбувся у 1967 році. Окремі підпільники, як Ярослав Галущак та Ілля Оберишин, не здалися до проголошення незалежності України.
1 
1
Коментарі