Картину "Герніка" іспанського художника Пабло Пікассо (1881–1973) 6 вересня 1981-го вирішили передати в мадридський музей "Прадо" із США.
Повітряне бомбардування баскського міста Герніка під час громадянської війни в Іспанії здійснили за наказом уряду Франсиско Франко. Його союзники: легіон німецького Люфтваффе та італійський авіаційний легіон 26 квітня 1937-го без жодного попередження провели 3-годинне бомбардування Герніки. Хоча формальною метою атаки був сусідній міст, у Герніці загинуло до 1650 жителів і майже 900 були поранені.
Це засудила вся світова спільнота. Трагедія надихнула іспанця Пабло Пікассо на створення картини. "Герніка" показувала страждання цивільного населення під час війни. Пікассо лише за три тижні створив велике полотно, у котрому передав жах війни й негуманного ставлення людини до собі подібних.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Із приходом нацистів усі вулиці завалили мушлями
На картині зліва стоїть бик із широко розкритими очима над жінкою, котра сумує за мертвою дитиною на руках. У центрі картини зображено коня пронизаного списом. Центральним фокусом картини є велика зяюча рана в боці коня.
Побоюючись нацистської окупації Франції, Пікассо позичив полотно Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку. Після Всесвітньої виставки картина здійснила навколосвітню подорож, привертаючи увагу до громадянської війни в Іспанії.
Після смерті генерала Франсиско Франко "Герніка" вирушила до Іспанії. Всупереч волі Пікассо, який бажав, щоб полотно прикрашало стіни музею Прадо, картина була перенесена в Національний музей мистецтв королеви Софії.
В Парижі 17 березня 1901-го розпочалась посмертна виставка робіт голландського живописця Вінсента ван Ґоґа. Експресивні картини стали сенсацією у мистецькому світі.
За життя ван Ґоґ виставляв лише декілька робіт в Парижі і Брюсселі, однак не здобув належного визнання. Слава до нього прийшла лише після паризької виставки.
Коментарі