
Будувати Панамський канал розпочали 24 лютого 1881-го. Споруджували 70 тис. робітників. Витратили $400 млн.
Ще у XVI ст. хотіли побудувати канал, який об'єднав би Тихий і Атлантичний океан. Уряд Колумбії, котрій тоді належав Панамський перешийок, надав право проведення робіт французькій компанії Фердинанда де Лессепса, котрий 1869-го успішно завершив будівництво Суецького каналу. Роботи розпочались в 1881 році.
Через 10 років Конгрес США прийняв рішення про придбання французької компанії, що будувала Панамський канал, і виділення відповідного фінансування для завершення робіт. Будівельникам каналу в умовах вологого тропічного клімату довелося зіткнутися з численними труднощами, серед яких — епідемії й обвали.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Суецький канал відкрила дружина Наполеона ІІІ
6 листопада 1903-го США визнали незалежність Панами. 18 листопада підписали договір, що гарантував США виключне і постійне право на присутність у зоні каналу і ведення його будівництва. В обмін на це Панама отримала $10 млн і по $250 тис. щорічних дотацій на наступні 9 років. Завдяки Панамському каналу морський шлях із Нью-Йорка до Сан-Франциско скоротився з 22,5 тис. км до 9,5 тис. км.
Канал пропускає судна найрізноманітніших типів — від приватних яхт до величезних танкерів і контейнеровозів. Максимальний розмір судна, яке може пройти Панамським каналом, став фактично стандартом у суднобудуванні, отримавши назву Panamax. Панамський канал перейшов у власність уряду Панами 31 грудня 1999 року.
17 листопада 1869 року на урочистій церемонії, на котрій була присутня французька імператриця Євгенії, дружина Наполеона III, відкрили 160-кілометровий Суецький канал, що сполучив Середземне і Червоне моря.
Коментарі