Студент юридичного факультету Гарвардського університету в Бостоні, родом з американського штату Канзас, Г'ю Мур підробляв журналістом і розповсюджувачем у газеті "Зе Паккер".
1908 року він прочитав у ній статтю лікаря Елвіна Девідсона про шкідливість громадських поїлок. Сто років тому у США в громадських місцях стояли бачки з краном, до якого ланцюжком була прив'язана металева кружка. Пили з неї і хворі, і здорові. На посудині лікар виявив багато мікробів. Казав, що це є однією з причин високої смертності серед школярів і захворювання на туберкульоз. І Г'ю Мурові спало на думку скрутити конусом цупкий папір і налити в нього з крана води. Коли випив, кульок викинув. Так з'явилася перша "безпечна чашка".
Про свій винахід Г'ю розповів родичеві з Чикаго бізнесмену Лоуренсові Луеллену. Разом чоловіки вдосконалили одноразову паперову посудину — приробили дно. А невдовзі придумали автомат, який продавав чисту, охолоджену льодом воду. Розмістили такі машини на залізничних станціях і вулицях міст. Воду продавали за один цент, а стаканчик був безплатним. На кожному приладі розмістили напис: "Жоден стаканчик не використовується повторно".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Винахідник змайстрував екологічний велосипед із картону
Однак прибутку автомати не приносили. Компаньйони вирішили, що треба продавати самі паперові стаканчики. Мур розгорнув кампанію проти негігієнічних посудин.
Одна за одною в газетах і журналах з'являються його рекламні статті: "Не пийте зі спільних кружок! Це — чума!", "Бережіть здоров'я своїх дітей!". Поряд подавали малюнок: немічний чоловік на останній стадії туберкульозу п'є з кружки, а за ним у черзі до громадського крана стоїть квітуча пані. Або такий: посудина біля бачка у формі черепа.
Винахідник навіть звернувся до міністерства охорони здоров'я. Після втручання лікарів у Канзасі ухвалили закон, який забороняв комунальні поїлки із металевими кружками. Від них почали відмовлятися й інші штати. Справи в бізнесменів одразу пішли краще.
1910 року Мур і Луеллен запатентували свій винахід. Заснували в Нью-Йорку підприємство з виробництва одноразових стаканчиків і почали шукати спонсорів чи кредиторів для автоматизації виробництва. Президент Американської консервної компанії Грехем, який також виступав проти спільних кружок, вклав у розвиток нової фірми $200 тис. Незабаром Г'ю став у ній головою ради акціонерів. Фірма швидко розвивалася і процвітала.
У 1950-х у США з'явилися перші пластикові стаканчики й інший одноразовий посуд. Років за десять у Америці щороку продавали такого посуду більш ніж на $50 млн. А сам винахідник одноразового стаканчика став відомим бізнесменом і громадським діячем. У 1940–1960 роках він працював в ООН, був віце-президентом Міжнародної федерації планування сім'ї. Помер 1972-го у 85-річному віці.
В Україні одноразовий посуд популярності набув років 15-20 тому.
3 
1
Коментарі
1