Археологи знайшли найдавніші залишки Homo sapiens у печері Бачо-Кіро у Болгарії. Їх вік оцінюють у 46-43 тис. років, що на декілька тисячоліть більше за попередні.
Те, що у печері жили саме кроманьйонці, підтвердив аналіз ДНК корінного зуба та фрагментів кісток 7 представників, повідомляють "Діалоги".
Первісні люди займалися полюванням на бізонів, диких коней, мамонтів, оленів та печерних ведмедей, про що свідчать тваринні кістки - всього 11 тис. фрагментів. Також вчені знайшли костяні намистини та кам'яну зброю, прикрашену червоною вохрою. Щось схоже виготовляли неандертальці, які жили на території сучасної Франції приблизно у цей же період. Імовірно, види переймали технології.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Знайшли артефакт, що змінює уявлення про попередників людей на Землі
Вчені відзначили, що перша хвиля міграції людей не призвела до загибелі неандертальців, як вважали раніше.
Учені встановили, що давній вид, відомий як людина-попередник, не був прямим пращуром людей, а був споріднений до нашого еволюційного предка. До висновку дійшли, проаналізувавши ДНК у зубній емалі черепа, якому 800 тис. років.
Коментарі