Почали "вмиротворення" українців Галичини

Польський уряд 16 вересня 1930-го розпочав пацифікацію — насильне "вмиротворення" українців Галичини. За два роки поляки провели понад 5 тис. каральних акцій українськими селищами та містами. Репресії призвели до зменшення українського представництва у польських органах влади.

Приводом стали протести українців у Галичині щодо польського панування. Відповідальність за це покладали на ОУН та її підрозділ - Українську військову організацію. Ті одразу загальмували саботажну кампанію.

"Пацифікація України силою карних експедицій є найбільш руїнницьким нападом, що був коли-небудь зроблений на яку-небудь національну меншість, та найгіршим порушенням зобов'язання щодо меншостей. Знищено цілу культуру, і то високу: кооперативи, школи, бібліотеки й інституції, що їх побудували українці впродовж довгих років праці, жертв та ентузіазму". – пишуть у британській газеті The Manchester Guardian.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Саботаж галичан порівнювали з боротьбою ірландців

До акції залучили понад тисячу поліцейських, військову кавалерію та допоміжні підрозділи. За декілька днів арештували визначних українських громадських діячів - голову УНДО Дмитра Левицького, адвоката Володимира Целевича, священика Івана Ліщинського.

Ліквідували українські суспільні молодіжні організації: "Січ", "Пласт", "Сокіл". Закрили гімназії в деяких містах. Розгромили "Просвіту" та кооперативи. Українські політичні діячі просили припинити терор проти населення, але марно.

Українці з Галичини здобули лише 20 місць у Сеймі. Згодом вони звернуться до Ліги Націй із проханням натиснути на Польщу і змусити її виконувати зобов'язання щодо українців. У січні 1932-го Ліга Націй засудила дії польського уряду щодо населення Галичини. Кампанія завершилась.

×