"Українська нація почала формуватися у XIX ст, але процес охоплював вузьке коло української інтелігенції. Несформованість нації проявлялася в тому, що люди України були лише населенням. Не усвідомлювали себе як окрему спільноту. Основну частину міського населення України становили росіяни, російськомовні українці та представники інших етносів. Українську революцію 1917-1921 років робило переважно сільське населення і українська національна інтелігенція", - каже дослідник минулого.
Селянам було властиво добиватися своїх прав за допомогою зброї. Найяскравіший приклад – козацько-селянське повстання у середині XVII ст. Це забезпечило успіх національно-визвольних змагань у двобої з Польщею, але не остаточну перемогу.
"Щоб відвернути загрозу з боку Польщі гетьман Богдан Хмельницький погодився на васальну залежність від московського царя Олексія Михайловича. Коли зрозумів небезпеку такої залежності було вже пізно, - говорить історик. - А згодом новонароджені інститути держави Богдана Хмельницького почали підриватися з середини прагненням козацької старшини поставити селян в матеріальну залежність від себе, тобто заступити місце польських панів. Вони радо вітали те, що допомагало їм у цьому, нехтуючи якимись державними інтересами. Подібне можемо бачити навіть і сьогодні".
Яке місце в історії маємо відвести Акту проголошення незалежності України?
Це унікальний документ. З ним не зрівняється жоден інший. Хоча критикують його за те, що проголосив, а не відновив незалежність, посилаючись на УНР. За тієї влади та суспільних знань і уявлень це було неможливо. За Радянського Союзу поняття національної державності стало ефемерним. Тому проголошення незалежності України було необхідним.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Треба було не проголосити незалежність, а відновити її - політик
Влітку 1990-го прем'єрка Великої Британії Маргарет Тетчер відвідала Київ і під час зустрічі з українськими політиками демократичного блоку не підтримала їх прагнення до незалежності. Пізніше у Верховній Раді президент США Джордж Буш виголосив промову, яку назвали "котлета по-київськи". У ній застерігав українців від "самовбивчого націоналізму". Чому провідні країни світу тоді не підтримували самостійність України?
Лідери провідних країн світу боялися розповзання ракетно-ядерної зброї. Україна 1991 року займала третє місце після Росії і США за ядерним потенціалом. Думаю, що зараз вони шкодують про роззброєння. Але тоді спиралися на існуючу реальність, та й Україна була надто поступливою.
На СРСР чекало самознищення тому що радянська система влади і власності більше не могла витримувати конкуренцію з боку інших світових держав. Західні країни сподівалися, що за таких реалій пострадянська Росія розвиватиметься, як демократична країна. На жаль цього не сталося.
На референдумі у березні 1991 року 70% українців підтримали збереження СРСР. В грудні того року за незалежність України виступило більше 90%. Що спричинило зміну настроїв мешканців України?
На той час три покоління мешканців України були вихованцями радянської влади й ідеології. Тому результати березневого референдуму цілком зрозумілі.
Водночас, усі з ентузіазмом вітали горбачовську перебудову. Путч ГКЧП 19 серпня струсанув українське суспільство. Людей шокувала перспектива повернення до тоталітарного минулого. Цим пояснюються результати референдуму на підтримку Акту проголошення незалежності України.
Нині залишилося тільки два радянські покоління, але серед них виявилося немало людей призвичаєних до державного патерналізму – коли громадяни дозволяють владі диктувати моделі поведінки в обмін на забезпечення їх потреб. Вони найбільш схильні підтримувати популістські гасла деяких політиків і навіть після семи років українсько-російської війни не вбачають загрози національній незалежності з боку Росії.
Часто, особливо із-за кордону можна було почути, що українці не знають, в який бік рухаються – чи то до Заходу чи до Росії. Нині обрали західний вектор. Чи потрібна Заходу Україна?
Усі три останні десятиліття в Україні відбувається процес утвердження декомократії та ринкових відносин. Однак залишки радянського способу мислення ще не подолані. Вони штучно підсилюються потужними економічними та інформаційними впливами з боку Росії, правлячі кола якої не збираються відмовлятися від радянської спадщини, зокрема територіальної.
Зараз Україна перебуває на межі між Заходом і Сходом. Росія хоче поширити свою владу на всі колишні радянські республіки. Захід уже освоїв країни Балтії та усі посткомуністичні держави Центральної і Східної Європи. Україна є заручницею обох, зазнає сильного впливу. Але уже Конституцією визнано, що європейський вектор – єдиний в орієнтації України. Це здобуток Євромайдану, який переріс в Революцію Гідності. Він вселяє в нас оптимізм, що ми не станемо лялькою в руках Кремля, а будемо незалежною державою в межах Європейської співдружності. Економічна, політична, культурна інтеграція з провідними країнами Заходу є неодмінною умовою збереження незалежної, суверенної і соборної України.
Ця ворожість штучна. Усі "вельможі" тримають свої капітали на Заході, там живуть їхні діти
Сам Захід хотів би налагодити відносини з Росією, але Росія хоче бути оточеною ворогами, тому що це допомагає путінському режиму зміцнити свою владу всередині. Ця ворожість штучна. Усі "вельможі" тримають свої капітали на Заході, там живуть їхні діти.
Захід не хоче нової повноцінної холодної війни, оскільки Росія має ядерний потенціал і право вето в Радбезі ООН. Але політика Москви така, що така війна може початися і тоді невідомо, як далі розгорнуться події.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Європа й Америка вважають Україну природним партнером
Чи ефективна політична система України?
Сучасна політична еліта в Україні залишається радянською. Вона економічно пов'язана з путінською Росією. На жаль, 1991 року ми досягнули лише політичної незалежності, а економічної навіть зараз практично не маємо. Хоча за останні 10 років сталися істотні зрушення. Росія через це перейшла від братніх обіймів до військової агресії.
Значним чинником, який об'єднує нинішнє українське суспільство є сам Путін, який уже вдався до дореволюційної лексики – єдиного народу українців і росіян та відмовився від фразеології "братніх народів", яка існувала всі десятиліття радянської влади і діяла до 2012 року.
Політична система перехідна від державного патерналізму пов'язаного з тоталітаризмом. Визрівання громадянського суспільства, якого не було в радянські часи - необхідна умова для утвердження незалежності. Воно розвивається в боротьбі з олігархічним капіталом. Коли розвинеться остаточно, то тоді наблизимось до Європи.
Що вважаєте основними здобутками і недоліками України за 30 років?
Основними здобутками України є зміцнення демократії і розвиток ринкових відносин. Вони орієнтовані на підсилення економічних зв'язків з провідними країнами Заходу.
Недолік - недостатня залученість громадян у демократичні процеси. Це обертається спотворенням політичного життя. Призводить до недостатнього контролю громадянського суспільства над економічним потенціалом країни. Він досі істотно залежить від олігархічного капіталу.
24 серпня виповнюється 30 років з часу проголошення Незалежності Україні. Gazeta.ua пропонує пригадати 30 людей, які доводили окремішність українців, відстоювали свої землі зі зброєю, започаткували і розвивали державницькі традиції.
1 
1
Коментарі