Князі в боротьбі за престол вбивали родини братів

У боротьбі за спадщину і престол Володимира Великого 5 вересня 1015 року Святополк Володимирович вбив свого рідного брата Гліба Володимировича.

У Володимира Великого було 13 синів і 10 дочок від шести дружин. Володимир помер після хвороби і прямої передачі престолу не відбулося. 11 його синів народилися в язичництві, і тільки двоє – Борис і Гліб – були дітьми від церковного шлюбу. Гліб був одним з найулюбленіших синів великого князя київського Володимира Святославича. У 1013 році батько поставив його князем муромським.

У 1015 році Святополк викликав Гліба до Києва, начебто до батька, який дуже сильно захворів. Насправді на той час Володимир Великий вже помер, а Святополк без особливих зусиль зайняв київський престол. Йому необхідно було позбавитися конкурентів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Церкву Московського патріархату створили за наказом Сталіна

24 липня на річці Альті він вбив Бориса, а 5 вересня - Гліба, якого перехопили посланці Святополка на річці Смядині під Смоленськом.

У 1071 році Гліба та Бориса було канонізовано руською церквою. Вони стали одними з перших руських святих.

Крім Бориса і Гліба від рук Святополка загинув ще один брат – Святослав. Його з сімома синами зарубали, коли він ховався в Карпатах. Але братовбивцеві не судилося довго княжити у Києві. Проти нього виступив брат Ярослав, який пізніше отримав прізвисько Мудрий. Брати кілька разів вибивали одне одного з Києва, поки Святополк остаточно зійшов з історичної арени. Літописи навіть не вказують точного місця його смерті. Після свого утвердження на Київському престолі Ярослав розшукав останки святих братів і похоронив їх у спеціально збудованому храмі.

×