Між 1714 і 1737 репутація Робін Гуда зазнала поразки. У кримінальній біографії, найпопулярнішому жанрі літератури, Робін зображується як безсердечний вбивця.
Зробимо невеликий відступ аби з'ясувати, чому виникла така біографія злочинця і коли це було зроблено. Про це пише History Today.
Злочини 18-го століття були у всіх вустах, і люди вірили, що ніби вони були свідками злочинних діянь.
Правовою відповіддю на хвилю злочинності 18-го століття стало причиною створення кодексу, який визначив 200 порушень особливо тяжкими злочинами. Це призвело до поширення дешевих кримінальних біографій. Більшість новелістів в цей період непогано заробили, пишучи кримінальні біографії. Яскравим прикладом є роман Даніеля Дефо "Молль Фландерс" (1722) .
Вперше Робін Гуд з'явився в кримінальній біографії в історії про капітана Сміта "Історія життя і пограбувань найбільш відомих розбійників" (1719), де він зображений як 'Робін Гуд : Розбійник і вбивця". Робін також постає і в "Капітан Джонс: Життя і вчинки найбільшого розбійника"(1734), "Життя і веселі подвиги доблесного Робін Гуда" (1737).
Книга про Сміта "Історія життя і пограбувань найбільш відомих розбійників" була джерелом для плагіату для наступних оповідей про Гуда і Сміта.
Соціальний статус Робін Гуда, однак, був байдужим для читача кримінальної біографії в 18 столітті. Науковець Лінкольн Б. Фаллер зауважує, що не було ніякого поняття про "злочинність" в 18-столітті в Англії, а порушники не мали соціальних відмінностей від "законослухняними" людьми. На думку Фаллера, всі люди були здатні до скоєння злочину, тому що всі вони грішники. Ви стали злочинцем, як і Робін, дозволивши собі вчинити гріх.
Причиною того, що репутація Робіна була ретельно переглянута, те що він був вбивцею, винний в найбільш страшному злочині, який розглядається як пряма атака на Бога.
Такі риси кримінальної біографії є частиною цілого жанру літератури, де були виражені побоювання і тривога, яка спровокована санкціями до злочинів 18-го століття. В охопленому злочинністю суспільстві не мало ніякого сенсу викликати співчуття до вбивць або грабіжників. Звичайно, деякі розбійники 18-го століття, такий як Джек Шеппард (1702-54), що став відомим послідовником, але це було швидше виняток, ніж норма. Романтизація розбійницьких образів сталася пізніше , в 1830 р. з появою Ньюгейту.
5 
1
Коментарі