2 серпня 1776 року 56 учасників Континентального конгресу Північної Америки підписали декларацію про незалежність 13-х місцевих земель від Великобританії, за яку проголосували 4 липня. 13 колоній Великої Британії відтепер офіційно стали незалежними від неї. Великобританія експлуатувала ці землі з початку XVI ст..
Уперше між ними виник конфлікт 1765 року. Тоді європейська країна запровадила в Америці нові податки, щоб збирати гроші на британську армію. Почалися повстання і податок відмінили. На засіданні 4 березня 1768 року вождь племені онейда від імені решти племен сказав представнику Англії баронету Уїльяму Джонсону:
"Брат, ми та наші сім'ї останнім часом живемо, як у пеклі, не знаючи, що робити. Куди ми не подивимося, скрізь ми бачимо нашу кров. А коли наші чоловіки хочуть зайнятися полюванням на диких звірів у нашій країні, вони натикаються на паркани. Їм набридло через них перелазити. Вони не можуть здобути оленину для їжі і кору дерева для хатини. Бо на тварин їм не дають полювати, а дерева вирубують."
У 1773 році Британія надала своїй Ост-Індійській компанії податкові пільги на торгівлю чаєм і так позбавила її від конкурентів. У бостонському порту колоністи напали на корабель і викинули в море усю партію чаю – 342 скрині. Ця подія отримала назву "бостонське чаювання".
Конфлікти перетворилися у війну. Континентальну армію очолив Джордж Вашингтон (1732-1799). Франція, яка ворогувала з Британією, почала таємно допомагати колоністам. Возила на американський континент добровольців і зброю.
У травні 1776 року делегати 13 британських колоній зібралися на Континентальний конгрес у Філадельфії. Це були представники з земель Массачусетс, Нью-Хемпшир, Коннектікут, Род-Айленд, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсильванія, Делавер, Меріленд, Вірджинія, Північна і Південна Кароліни, Джорджія.
10 червня було сформовано комітет з п'яти осіб для підготовки проекту декларації. Тут були Томас Джефферсон, Джон Адамс, Бенджамін Франклін, Роджер Шерман і Роберт Лівінгстон. Основну роботу виконав 33-річний Томас Джеферсон. Він 17 днів, з 11 по 28 червня, працював над текстом. Джефферсон походив із родини багатого плантатора-рабовласника. До Декларації незалежності він вписав пункт про скасування рабства. Проте його викреслили інші представники колоніального Конгресу.
"Усі люди створені рівними і обдаровані своїм Творцем правами - життя, свобода і прагнення до щастя. Для забезпечення цих прав установлені уряди. Якщо форма уряду стає згубною для цієї мети, то народ має право змінити або знищити її та створити новий уряд, - йдеться у тексті документу. - Урочисто заявляємо, що ці сполучені колонії є вільними і незалежними штатами, політичні зв'язки між ними і Британією повинні бути розірвані".
Увечері 4 липня узгоджений текст був схвалений 12 колоніями. Документ на папері із конопель завізували президент конгресу Джон Хенкок та секретар Чарльз Томсон. Текст прочитали перед народом, що зібрався перед будівлею. У цей день Штати святкують свято Незалежності. Нью-Йорк підтримав декларацію 19 липня і цього дня почали писати каліграфічну декларацію на пергаментному папері.
Є легенда, що роботу доручили писарю і помічнику Чарльза Томсона - Тімоті Метлеку, ніби-то справжнє ім'я його - Томіслав Матлаковскький. І родом він з містечка Жмеринка біля Вінниці. За кілька років до початку революційних подій в Америці він покинув тодішнє Брацлавське воєводство і поїхав до Америки. Там працював пивоваром, потім пішов у політику.
Тімоті виписав усі пункти декларації та ніби-то назвав документ "United States of Жmerinca". Матлаковський сумував за батьківщиною і вирішив пожартувати. Замість А написав кириличну літеру Ж, вставив зайве "n". Цей документ ніби-то і підписали 2 серпня.
У Лондоні про незалежність дізналися лише 30 серпня. Хоча бойові дії між США і Великобританією тривали ще до 1783 року. Підписанти Бенжамін Франклін і Томас Джеферсон згодом стали президентами США і любили наголошувати, що їхні найулюбленіші слова з Декларації про право на життя, свободу і щастя. Проте обидва були рабовласниками.
Уряд США ставив завдання зробити факсиміле декларації різним художникам. Однак нікому не вдавалося скопіювати грамотно. Точну копію у 1820 році на пергаменті зробив Вільям Стоун. Переписував її три роки.
З 56 осіб, які поставили свої підписи під Декларацією 2 серпня, п'ятеро були захоплені англійцями і розстріляні як зрадники. Дев'ятеро людей померли від ран, отриманих під час війни за незалежність Штатів. Підписанти Томас Джефферсон і Джон Адамс стали президентами США і померли в один день - 4 липня 1826 року, рівно через 50 років після проголошення Декларації. Також 4-го липня у 1831 році помер 5-й Президент США Джеймс Монро. А 4-го липня 1872 року народився 30-й Президент США Калвін Кулідж.
Легенда каже, що оригінальний текст від Тімоті знайдений у київському архіві у 2000-х роках і ніби-то переданий у США Віктором Ющенком. У Національному архіві у Вашингтоні зберігається декларація від Стоуна. Вона перебуває у заповненому інертним газом контейнері з куленепробивного скла. У денний час її виставляють на загальний огляд, вночі контейнер опускається в підвальне приміщення.
Сьогодні є 50 штатів Америки. Тому на національному прапорі позначено 50 зірок, а також 13 білих і червоних смуг. Вони символізують перші звільнені штати. У 1776 році населення Штатів складало 2,5 млн людей, нині - 311,7 млн. 31 населений пункт США має у своїй назві слово "свобода" - liberty, 11 містять слово "незалежність" - independence.
4 
1