"Цеглина", "човник" - ці слова мають власний сенс для жителів далекосхідної Росії. Що тільки не рухало людей, які перетинали кордон з Китаєм в 90-ті роки: життя змушувало одягати на себе декілька спортивних костюмів, шуб, обмотуватись пакетами з горілкою.
Центром прикордонної торгівлі був Великий Хейхе - китайське місто, розташоване на березі Амуру, навпроти російського Благовіщенська.
Саме сюди линули потоки заробітчан з метою збагачення.
Таких людей називали "цеглина", бо дійсно вони мали великий розмір та вагу, намагаючись перевезти на собі якомога більше товару. Це пов'язано з тим, що існувало обмеження по вазі, а що було на собі - на ваги не клалось.
Як згадує один з тогочасних "комерсантів", якщо товар клали на вагу, то відбувався "оптимізований процес перетікання грошей з гаманців у засіки митниці".
Також це був вигідний підробіток для студентів, їм платили по 200 рублів, щоб на собі перевезли товар. На одну людину одягали 25-35 кг, давали в руки сумку вагою 50 кг, що значно утруднювало пересування.
В такий спосіб в 90-ті роки росіяни заробляли гроші - чим більше одягнеш, тим більший прибуток будеш мати.
Набравши товару, по 3 пальто, 5 шкіряних курток, 15 штанів, на митниці людей змушували присідати, якщо могли піднятись самі - пропускали, а якщо ні - в касу.
Про такий досвід згадує блоггер під ніком "Habar New" у сторінці на livejournal.
1 
1
Коментарі