Архітектор Владислав Городецький був одним із найкращих мисливців у світі. Мисливством захоплювався з юності, коли проживав на Поділлі в маєтках своїх батька і матері.
Майбутній архітектор Городецький народився 23 травня 1863 року в селі Шолудьки Немирівського району Подільської губернії. Походив зі шляхетського роду гербу Корніц.
Здібності до малювання дозволили Городецькому вступити до Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі 1885-го. Одним із перших його проектів після закінчення академії була будівля тиру. Замовником було Імператорське товариство правильного полювання. Саме завдяки захопленню мисливством вдалося отримати замовлення.
На початку ХХ століття у Києві продовжувався будівельний "бум". Коли у Києві будували Міський музей, до завершення проекту та нагляду за будівництвом міська влада запросила саме Владислава Городецького. Тепер це - Національний художній музей України.
Однією з найважливіших робіт Городецького вважається його власний прибутковий будинок на вул. Банковій, 10. Це сучасний "Будинок з химерами", пише сайт vezha.vn.ua.
Навесні 1901 року за столиком одного з ресторанів зустрілися троє київських архітекторів – Владислав Городецький, Олександр Кобелєв і Володимир Леонтович. Городецький поділився новиною. Мовляв, недавно придбав ділянку землі на крутому схилі на вулиці Банковій, 10. "Навіщо? – здивувався Кобелєв. – Адже там і будувати неможливо". "Як це неможливо?" – спалахнув Городецький і розповів про свій задум спорудити на ділянці великий житловий будинок. У результаті Городецький і Кобелєв побилися об заклад. Свідком взяли Леонтовича. Рівно через два роки у визначені за умовами парі день і годину Городецький показував украй здивованим колегам свій шедевр. Згодом його зазвали "Будинком із химерами".
"Зоопарк" на фасаді є забаганкою самого архітектора і головною особливістю будинку. Тут можна побачити голови слонів, косуль та носорогів, двобій орла з пантерою та ящуром, пітона і крокодила, модних дівчат і казкових риб, велетенське латаття й гігантських жаб. Сам Городецький поселився у квартирі №3, решта приміщень здавалась в оренду. Винайняти житло там можна було за 3 500 карбованців на рік.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найпотворніші і скандальні будинки Києва вражають: фотодобірка
Будучи затятим мисливцем, Городецький постійно подорожував. В період 1895-1910 років він відвідав Сибір, Алтай, Кавказ, Закаспійський край, Персію, Монголію, Тибет, Афганістан. А 1911-го відправився в річну мандрівку Африкою. Така подорож свідчила про значні статки архітектора. Дозволити собі величезне африканське сафарі мало хто міг.
Сафарі принесло Городецькому 104 впольованих звіра та видану пізніше книгу "В джунглях Африки. Щоденник мисливця". Малюнки до неї він створював власноруч. В експедиції захворів на тропічну малярію.
1920 року Городецький виїхав у Польщу. Там почав співпрацювати з американською фірмою. 1928-го співпраця з американцями привела архітектора до Ірану. Там він обійняв посаду головного архітектора "Синдикату зі спорудження перських залізниць". Втілив проект залізничного вокзалу в Тегерані. Отримав урядове замовлення на розбудову нових міст.
3 січня 1930 року у Владислава Городецького стався серцевий напад. 67-річний архітектор раптово помер у Тегерані. Там його і поховали на католицькому цвинтарі Долаб.
5 років тому відзначали ювілей з дня народження Владислава Городецького. Постанова Верховної Ради "Про відзначення 150-х роковин Владислава Городецького" вийшла 17 травня. Однак підготуватися до відзначення не встигли. Єдине, що зробили вчасно - Нацбанк випустив пам'ятну монету.
Кілька років тому КМДА задалося питанням повернення останків Городецького до Києва. Зверталися до іранської сторони, однак не отримали відповіді.
Про період перебування Городецького в Ірані практично нічого невідомо, збереглося мало документів.
3 
1
Коментарі