
Після уточнення кордонів з Трансіорданією та Іраком Абдель Азіз Ібн Сауд, король Неджду і Хіджазу, 18 вересня 1932 року змінив назву країни на Королівство Саудівська Аравія, королем якої він став 23 вересня.
Зародження саудівської державності розпочалось в 1726 році, коли Мухаммад ібн Сауд із племені аназа став еміром (правителем) міста Ед-Дірія. У 1766 році він взяв під захист богослова Мухаммада ібн Абд аль-Ваххаба, якого переслідували в різних містах Аравії за проповіді ідеї "очищення" ісламу від нашарувань і відхилень від істинного вчення пророка Мухаммеда. З часом Мухаммад ібн Сауд прийняв ваххабізм і протягом декількох десятиліть зумів підкорити весь Неджд - центральну територію Аравійського півострова. Перша Саудівська держава проіснувала до 1817 року, коли була знищена турками-османами.
Друга Саудівська держава виникла через сім років зі столицею у місті Ер-Ріяд і проіснувала до 1891 року, коли розпалась після міжусобних воєн нащадків Фейсала ібн Сауда, представника бічної гілки Саудидів. В результаті вона знову була окупована Османською імперією і влада в країні перейшла до клану Ааль Рашид з північного міста Хаїль, а Саудиди змушені були рятуватись втечею в Кувейт. У 1902 році син останнього еміра Неджда 22-річний Абдул-Азіз ібн Сауд із загоном чисельністю 60 чоловік захопив Ер-Ріяд і до 1915 року зайняв більшу частину Центральної Аравії. Створюючи в оазисах військово-релігійні братства із суворою дисципліною і дотриманням догматів ваххабізму, до 1915 року у Ібн Сауда з'явилась 60-тисячна армія.
Отримавши в роки Першої Світової війни підтримку від Британської імперії, Абдул-Азіз в 1920 році остаточно переміг Рашидів, а до 1926 року підкорив ще три незалежні аравійські держави - Хіджаз, Джебель-Шаммар та Асір. 10 січня 1926 року він проголосив себе королем Неджду і Хіджазу, які 18 вересня 1932 року були об'єднані в єдину державу Саудівська Аравія, королем якої він був проголошений через п'ять днів.
Коментарі