Подружжя пенсіонерів 62-річна Юстина і 66-річний Петро Пітри із села Білок Іршавського району Закарпаття їздять до сусіднього населеного пункту Мала Розтока в зону відпочинку "Купіль". Тут приймають мінеральні ванни з метаном, лікують захворювання опорно-рухової системи.
— Мене багато років мучить остеохондроз позвоночника. Не могла шию повернути, розігнутися. Тепер гнуся, як верба, — усміхається Юстина Пітра. Жінка вчителює в місцевій школі. — Чоловік раніше теж скаржився на болі в попереку. Тепер ходить струнко, як солдат. Колись їздили по санаторіях. Були і в "Синяку" на Мукачівщині, і в "Гірській Тисі" на Рахівщині. Але таких результатів, як тут, не мали. Величезні гроші фактично йшли на вітер.
Ванна у "Купелі" коштує 20 грн. Для місцевих удвічі дешевше.
— По десять ванн приймали через день. Частіше не варто, бо може піднятися тиск. Ходили на масаж до односельчанки, платили по 25 гривень. Курс лікування на обох обійшовся у 900 гривень. Та ще трохи грошей пішло на бензин, — додає Петро Пітра.
Колгоспну лікувальницю на березі річки Боржава відкрили 1965 року.
Тут шукали поклади нафти й газу. Натомість виявили джерело з термальною водою. Воду не потрібно качати, вона іде самопливом, бо супроводжується метаном. Її температура 38°С.
Склад води досліджував Одеський інститут курортології. Науковці зробили висновок, що ванни з джерела діють болезаспокійливо, стимулюють кровообіг, покращують роботу ендокринних залоз, системи згортання крові.
Очевидці стверджують, що у колгоспну лікувальницю люди приходили на милицях, а після п"ятої процедури йшли без них.
Тепер гнусь, як верба
Певний час у приміщенні був дитсадок. Потім будова 10 років пустувала, лікувальна вода текла у річку.
Уродженець села Василь Корпош, 63 роки, вісім років тому облаштував тут зону відпочинку "Купіль". Підприємець зробив ремонт будинку, купив і встановив сім ванн, облаштував сауну, придбав обладнання для витягування хребта.
— Напір води зменшився, — непокоїться Корпош. — Причини можуть бути дві: джерело зміліло або труби забило солями.
Для з"ясування причин хоче залучити фахівців. Планує замовити дослідження, чи можна воду пити.
Юстина Пітра воду з Малої Розтоки п"є постійно. Вона солона на смак, без запаху. Свекрусі готує з води коктейль. Та вживає його за півгодини до сніданку.
Для коктейлю бере 100 г розтоцької води і 100 г звичайної. Додає трохи лимонного соку.
— Коктейль має смак мадярської води "Гудодіянош". В аптеці пляшка коштує майже 40 гривень. А мій нічим не гірший, до того ж безкоштовний, — тішиться.
Батько Петра — Юрій Пітра — теж п"є воду з Малої Розтоки.
— Батько був першим клієнтом "Купелі", ним є і нині, — каже Петро Пітра. — Один раз в тиждень приводжу його сюди на ванни. Лежить у воді по годині. Усі ці роки п"є воду і добре почувається. Вона добре впливає на роботу кишково-шлункового тракту. Цього року батько ще клепав коси.
8 
35413
Коментарі